Поезія 4

 ***
Мені приснився сон казковий,
Все снігом вкрилося навколо.
Шептав тихенько сонний ліс,
Що мир настав нарешті скрізь.

Щасливі всі: дорослі й діти...
Ще б пак, такому не радіти,
Адже закінчилась війна!
Ми натерпілися сповна.

Прокинулась. Сумую знов.
Жаль, що то був всього лиш сон.
Нехай же збудеться він швидше
Й нічого нам не треба більше.

Відродження настане час,
І зрозуміє кожен з нас,

Терпіння й сили треба мати,
Щоб оте все відбудувати
8.01.2024

            ***
Оживає все навколо,
Нас покинула зима.
Ти вмираєш поступово
І не віриш у дива.

Метушаться зранку люди,
Кіт за пташкою біжить.
Тебе скоро вже не буде,
Бо хворобу не спинить.

Ти не знала маму й тата.
Був тернистим увесь шлях.
Та зробила все ж багато,
Подолавши біль і страх.

Є дочка, маленькі внуки,
І тобі лиш тридцять п’ять,

А вже скоро будуть круки
Над могилою літать.
27.03.2024

            ***
На чужині без тебе сумно,
Мій милий друже, чорний кіт.
Пухнасте, муркотливе чудо,
Я надішлю тобі смачний привіт.

Пакетик корму - кілограмів п'ять,
Ще в'яленого м'яса грамів двісті,
Щоб поки в домі усі сплять,
Тобі завжди знайшлося, що поїсти.

Здоровим будь, животик наїдай,
І не сумуй, бо скоро вже приїду.
Тобі - бульйон, мені - зелений чай,
І обнімашки в ліжку до обіду.

Все буде як раніше. Не хвилюйся!
Ми друзями залишимось навіки.

Ти - моє щастя, рідний Кузя,
Моя розрада і найкращі ліки.
29.03.2024

          ***
Ще вчора ми розмовляли,
Сьогодні - тебе вже нема.
Хоча ми усі добре знали,
Що ліків від раку нема.

Сварились з тобою ми часто,
Доводили хто з нас правий.
Для тебе хвороба - це жарти.
Завжди напролом йшла до мрій.

Кмітлива, сумна, непокірна..
Тернистий з дитинства був шлях.
Ти душу сховала за ширму,
Бо там лише біль, сльози й страх.
26.04.2024

           ***

Не сумуй! Все буде добре!
Серце маєш ти хоробре
І зелені милі очі...
Збудеться усе, що схочеш.

Щоб було життя, як в казці,
Випий склянку соку вранці.
Й біжи хутко працювати.
Мрії мають оживати.

Купиш все собі сама.
Принців на усіх нема.
Побудуєш свій будинок,
Відкладеш на відпочинок.

Під вікном будуть троянди,
А на грядочці – розсада.
Квіточки на підвіконні 
Розвеселять тебе сонну.

Кіт на лавці замуркоче,
Ще й поснідає охоче

На веранді із тобою...
Йди до мрії. Будь собою.
26.04.2024

            ***
День догорає. Небо чисте.
Спекотно так, наче в пустелі,
І звідусіль знов урочисто
Лунають солов’їні трелі.

На вербах за ставком зозулі
Заводять пісню про «ку-ку».
Біля ставка малі косулі
Жують смачну свіжу траву.

Краплі роси, наче перлини.
Хрущі гудуть в моїм саду.
А кіт їх ловить беззупину
Придумав ось веселу гру.

Дивись. Життя всюди вирує,
Навіть за полем у глуші.

Життя нічого не вартує,
Коли недобре на душі.
9.05.2024

            ***
На траві паморозь?!  Не страшно!
Вона такого не боїться.
Ми можем споглядать прекрасне.
Природа дійсно чарівниця!

Краплинки змезлої роси 
Так схожі на цукрову пудру.
Але ж її ти не з’їси!
Природа завше чинить мудро.
10.05.2024

          ***
Поросята і качки 
Люблять дуже кабачки.
Та нехай їдять. Авжеж!
Але я таке їм теж.

Салат схрумають кролі,
Ті вухастики малі
Вітамінки полюбляють,
Апетит чудовий мають.
Ось полізли кури в поле,
Де капусту й помідори
Посадила я для себе.
Ну все. Їм теж їсти треба.
Веганам живеться тяжко, 
Бо працюєш, мов мурашка,
На городі, в саду, в полі.
М’ясо б замість бараболі
Краще їсти вже мабуть,
Ніж отак ту спину гнуть!
Ще й розсада пропадає,
Комашня якась з’їдає...
Ще й медведка, хробаки,
Колорадськії жуки.
Білокрилки на капусті,
Наче хто насіяв густо.
На петрушці знов мурахи,
Соняшник склювали птахи.

Залишіть мені хоч щось,
Бо настане скоро осінь,
То не буде врожаю,
А я овочі люблю.
Заморозки ті скажені
Теж знайшли собі мішені.
Абрикоси, сливи, вишні
Якраз квітнули так пишно.
Уся зав’язь почорніла.
Ну, хоч яблуні вціліли.
Коли яблука поспіють,
Головне – зірвати встигнуть,
Щоб не виросли в них ноги.
Не просила я підмоги!
Вже рефлекс отак роками
Воювати з шкідниками.
Вип’ю чай, доїм оладки
Й наведу всюди порядки.
22.06.2024

       ***

Ну привіт, доброго ранку!
Я сьогодні зомбенятко...
Не вдалося щось поспати,
Тепер буду всіх кусати.
Не поснідала ще вранці.
Все! Бурчатиму, як бабця.
І чекатиму знов ночі,
Бо голодна, в ліжко хочу.
Злоби не лишиться й сліду,
Як посплю аж до обіду.
З’їм смаколик, сік поп’ю.
Ось тепер я всіх люблю!
23.06.2024

       ***
Котики бувають різні... 
Домашні, вуличні, бродячі,
Спокійні є або капризні,
Непосидючі та ледачі.

Усі вони, як на підбір,
Красиві та харизматичні.

Не сумнівайся, і повір,
Що в їх житті, то справа звична!
20.07.2024

         ***
Сиджу собі у бур’янах
В селі біля болота.
Набридло бігать по полях,
Нема сил анітрохи.

Щоранку додається справ:
Ремонт, чужі турботи...
Здається, хтось мій час украв,
Ще й підсипа клопоту.

Хочу туди, де річка, ліс...
На теплому пісочку
Думки полинуть хай увись.
Дріматиму в тіньочку.

Щоб не летіти стрімголов 
Кудись о п’ятій ранку,

А мати час ще й на любов
Та кави філіжанку.