Поезія 2

            ***

Полем стелиться туман,
Зима все чаклує.
А по полю дідуган
Кудись чимчикує.

У святковому вбранні,
З мішком за плечима,
Він щорік від метушні 
Взимку не спочине.

У цей вечір в кожен дім
Дідусь завітає,
Для маленьких дітлахів
Він дарунок має.

Інколи бува дорослим
Гостинці приносить,
Бо не був ніколи злим –
Нехай лиш попросять.

Знає кожен українець
І ти теж запам’ятай –

Під подушку нам гостинець 
Сховав Святий Миколай.
18.12.2022

             ***
Що люди роблять уночі?!
Їдять солодкі калачі
І запивають хлібним квасом,
А головне, що потім разом
Ідуть дивитись фільми жахів.
Заснуть спокійно і без страху
Годин у дві, або під ранок.
Забудуть знову про сніданок.
Весь день голодні на роботі.
Домашні ввечері турботи.
Все ніколи навіть присісти
І неквапливо щось поїсти,
Тому вночі вони хом'ячать.
А організм - це не пробачить.
І від нічних тих перекусів
Постійних недосипів, стресів,
Що тягнуться ось так роки,

Все відкладеться у боки.
Щоб не було такої драми,
Не наїдайте кілограми.
Менше хвилюйтесь, не журіться,
Вночі коханням ви займіться.
Щоб в ліжку "”апетит” був краще,
Подбайте про здоров'я ваше.
22.12.2022

             *** 
Зовсім скоро рік Новий
Будеш зустрічати,
Ти чарівну мить лови,
Годі нудьгувати.

Рідних, друзів привітай,
Їм буде приємно.
Добро завжди пам’ятай,
Не живи даремно.

А до свята лише крок,
Мерехтять ялинки,

І вже рій сумних думок
Тане, мов сніжинки.
27.12.2022

               ***
На ставках вже крига скрізь.
Ти на неї лиш не лізь,
Бо зовсíм вона тонка.
Нащо тобі смерть така?!
3.01.2023

               ***
В ресторані «Любокрай»
Ми пили фруктовий чай,
Розмовляли про життя
І про справжні почуття.
Ти дивився так на мене,
Серце билося шалено...
Неквапливо взяв за руку -
Я чекала поцілунку.
Та дарма це все було,
Знов надії, мов те скло,

Всі розбилися умить.
Що ж мені так не щастить?!
Ти сказав тихо на вушко:
«В мене інша є подружка,
Я її, мабуть, кохаю.
А з тобою просто чаю
Ми заїхали попити,
Трішечки поговорити,
Щоб змінити обстановку.
Це немов купить обновку.
Ти лишень не ображайся,
Та вона для мене – щастя!»
Ось почувши ті слова,
Я втекла звідти сама.
Серце стиснуло в печалі,
Їду швидше якнайдалі.
І не втямити мені,
Що у нього в голові.
Певно, дивні «таргани»,
Бо їх скільки не жени -
Все одно знов заведуться,
Ледве встигнеш їх позбуться.

27.01.2023

              ***
Морозно надворі ще.
Час не йде, а ледь повзе .
Хочеться тепла хоч трошки,
Щоб цвіли в полі волошки,
Та зима ще буде довго,
В неї все по плану строго -
Знов мости будує з криги,
Не чекаючи відлиги,
Розсипає сніг навколо
І вітри гудуть суворо.
Заховалось швидко сонце.
Я сиджу біля віконця,
П'ю фруктовий чай із медом 
Та милуюсь синім небом.
І так добре на душі,
Що складаю аж вірші.
Адже вечір цей зимовий,

Подарує казку знову.
5.02.2023

            ***
«Смерекова хата». Ліс.
І сніжок біліє скрізь .
Чути якісь дивні звуки,
То, здається, дятла стукіт.
Біля стовбура ялини
Показав біленьку спину
Такий милий і вухастий,
Боязкий зайчик пухнастий.
Біля нього тут-таки
Білка ловить дрижаки.
Вона має руду шубку,
По гілках стрибає прудко.
А на дереві висóко,
Їм співа пісні сорока,
Стрекотати має хист,
Бо аж чути на весь ліс.
Далі озеро видніє,

А за ним щось червоніє:
На кущах і на деревах,
Де стрімкий піщаний берег,
І ще далі, у долині –
На калині, горобині,
Мерзлі ягоди аж сяють.
Снігурі їх полюбляють.
Снігом вкутались ялинки -
Так красиво в лісі взимку.
8.02.2023

            *** 
Місяць світить у віконце.
Скоро ранок. Зійде сонце,
І почнеться день новий,
Щоб могли ми йти до мрій.
9.02.2023
 

           ***
Принесла весна тепло.

Навкруги все ожило,
І щоб не сидіти вдома,
Я кудись гайну раптово...
Вирішила, що Бориспіль -
Це буде найкраще місто,
Зможу там я прогулятись,
Позитивчику набратись.
16.03.2023

            *** 
За селом далеко,
Де бродять лелеки,
Дівчинка блукала,
Натхнення шукала.

Надворі не жарко,
Бо на небі хмарки,
Ще зранку-раненько
Був дощик маленький.

На ставках качата

Крякали завзято,
У воді плескались,
Дівча не лякались.

І лебедів двоє,
Як символ любові,
Спокою схотіли,
На став прилетіли.

В полі зелененько,
Квіточки дрібненькі,
Усюди розквітли,
Такі, ледь помітні.

На деревах пташки,
У траві – комашки.
Оживаєш наче,
Як оте все бачиш.

Дівчинка гуляла,
Віршики складала
Про весну і квіти,

І що скоро літо.
6.04.2023

              *** 
Шукала я красу серед трави
Й поміж дерев блукала тихо.
Із неба падали краплинки дощові,
Наповнивши ставки усім на втіху.

Куди не глянь - роса блищала скрізь,
Розквітли вже сади вишневі,
І плакав дощ, не стримуючи сліз,
В болоті жаби квакали шалено.

Здалось на мить, що сонечко ясне
Втопилось випадково у калюжі.
Ця думка засмутила так мене,
Адже без нього буде сумно дуже.

Два тижні дощик не стихав,
І вітер теплий колисав траву у полі.

Біля боліт лелека жаб шукав,
Хотів, мабуть, наїстися доволі.
23.04.2023

             ***
У кожного своя дорога,
І я тепер не вірю в бога.
В могутню вірю силу роду
І в неймовірну ще природу,
Що мене жити надихає
Та у реальність повертає.
У кожного віра своя
Для мене - це річки, поля,
Пройтись зеленими лугами,
Траву відчути під ногами,
Як шелестить від вітру листя,
І, хоча вже година пізня,
Лунає всюди спів птахів.
Невже ти волі не хотів?!
Релігія - це лиш окови.
Позбавишся - і будеш знову
Господарем свого життя.