Поезія 1

***
Вона любила яблука
І з апельсинів сік,
А він таку завжди шукав,
До сміху її звик.

Вона писала вірші,
Любила малювати.
А він - нічим не гірше,
Бо вмів пісні складати.

Не склалося кохання,
Бо в мріях все літали.
І з вечора до рання
Творили-мудрували.

Цвітуть у полі маки,
А це добра прикмета.

В житті буває всяке.
Журитися не треба.
22.07.2022

          ***
Жук роси в траві напився,
Полетів далі собі.
Десь на квіточці вмостився,
Всі жучки такі чудні...

На спині крильця блискучі,
Лапок має він аж шість.
На квітках отих пахучих
Жук нектар солодкий їсть.
9.08.2022

         *** 
Скрізь краса і квіточки,
По траві повзуть жучки.
Під вербою кіт дріма,
А на дереві - сова.

Всі думки летять увись,
Люди все біжать кудись.
Ось сиджу на лавці я,
Почуваюсь, мов маля.

І, напившись чаю з м’яти,
Їм смачну, солодку вату.
Посміхаюсь перехожим,
Бо печалитись не гоже.
9.08.2022

               ***
Знову привіт, моя печаль!
Проходь, сідай, поп'ємо чай.
В гості заходиш так щороку.
Був настрій вчора ще нівроку,
А вже сьогодні - привид я,
Від болю час не позбавля.
Життя стає, наче в кіно -
Мені на нього все одно.
Не гояться душевні рани,

І кожна осінь - мов остання.
По тілу скрізь знайомий щем.
Здається, дихаю я ще.
І знаю - так буде недовго,
Скоро збиратимусь в дорогу.
А зараз трохи часу є,
Доки печаль свій чай доп'є.
7.08.2022

            *** 
Настрій котиться до низу,
Бо зібрало вже валізу 
Наше літо золоте,
У відпустку воно йде.

Осінь різко завітає,
Фарби скрізь порозливає.
Стало різнобарвним листя,
Горобина вже намисто
Надягла собі яскраве,
Пожовтіли всюди трави.

Прохолодний вітерець
Павутиння гойда десь.
Листопад – дерева голі,
І зима повзе поволі.

Морозець усіх лоскоче,
Щоби танцювали, хоче.
Гори снігу навалило,
Стало гарно, чисто, біло.

Зирк - а тут уже весна,
Тепло людям принесла,
І прокинулась земля.
Вкрились квітами поля,
Зацвіли пишно сади.
Весна гарна, як завжди.

Хтось придумав же мороку,
Щоб зміняти пори року.
І чим правила дивніше,
Тим нам жити цікавіше.
31.08.2022

                 *** 
Що знайти можна в траві?
Комах. Квіти польові.
Насінинки із рослин,
Павучка, що спить один,
Ще маленьку сірі мишку,
Що прогулюється нишком.
Горобців, які стрибають
І насіннячко дзьобають,
Бджіл, летять що до нектару.
А ще білого котяру,
Що ховається в траві,
Притулившись до землі.
Звати котика – Сніжок,
Ловить він собі пташок.
На сніданок, на обід,
Щоб наїстися, як слід.
Горобців зловив вже пару,

Тих, що люблять все на шару.
Жук сидить на кропиві,
Бо мурашки по землі
Бігають без відпочинку,
Топчуть все нові стежинки,
Не дають жучку заснути,
За бочок хочуть куснути.
4.09.2022

          
           ***
Закохався Олександр
В дівчину Оксану.
В мене вірш замовив сам.
З його слів писала:

«Ох, красива ти, Оксана!
Мені до душі припала.
А твоє світле  волосся, 
Променіє так на сонці,
Мов у блискітках воно,
Як в актриси із кіно.

Посмішка твоя чарівна,
По-дитячому наївна,
Така щира, мила, справжня,
Окриляє мене завжди.
Бува, засумуєш часом,
Та не гасне вогник щастя,
Що в очах твоїх я бачу.
Маєш серденько гаряче,
Як те сонце - завжди сяєш
І теплом всіх зігріваєш.
Почуття мої безмежні,
Не загасять ту пожежу,
Що в душі моїй палає,
Як тебе я зустрічаю.
Обіймав би кожен вечір
Я твої тендітні плечі.
Ти солодка, мов цукерка,
І даруєш феєрверки
Почуттів, думок і мрій.
Якщо схочеш - буду твій.»
5.09.2022
 

             *** 
Куди не гляну - скрізь поля.
Пшениця, соняшники, соя...
Адже родюча в нас земля,
Чимало треба ще здоров'я,
Щоби зібрати врожаї,
Поля усі, щоб обробити,
Хлібині свіжій на столі,
Щоби могли щодня радіти.
21.09.2022

             
               ***
Що сі стало незбагненне?!
Рідних, наче підмінили,
Стали враз хороші, милі,
І увага вся на мене.

Посміхаються, жартують,
Не бурчать сьогодні зовсім
І смачним тортом годують,
Бо, мовляв, надворі осінь.

Всі одягнуті чудово.
Їжі на столі багато.
Тут згадала я раптово,
Що сьогодні в мене свято.

Ось придумали мороку -
Всі ми дивную собі,
День народження щороку
Святкувати далебі.

От би так було щоденно...
Жити в мирі і любові,
Безтурботності хоч жменю,
І душевні, щоб розмови.

А оті гори пакунків
Неважливі й непотрібні,

Бо найкращі подарунки -
Це коли здорові рідні.

І нехай життя шалене
Всі змітає негаразди,
Був щоб мир у домі завжди,
Адже щастя - це для мене.
25.09.2022

          *** 
Знову дощик накрапає,
Жовтень щиро нас вітає.
Осінь в розпалі, вже час
На зúму зробить запас.
В селах є такі закони –
Щоб комори були повні,
Поросяток двох придбати,
Щоби тепло стало в хаті,
Ще дровами запастися,
До млина везти пшеницю,
Щоби їсти смачний хліб

На сніданок й на обід.
5.10.2022

             *** 
Вже туман вечірній землю огортає.
Задумливий місяць зорі колисає,
Скоро прийде нічка, мила і чáрівна,
Що в царстві Морфея плете павутину,
Всіх заколисає, щоб спали до ранку,
І зникне безслідно тихо на світанку ...
5.10.2022

             ***
Закортіло враз мені
Побувати на Дніпрі.
І щоб не міняти планів,
Ми поїхали у Канів.
З другом рибку половили,
Красу міста зацінили,
Находились до знемоги,
Намочили в річці ноги.
Відпочинок – важче праці,