Передмова

Світ, у якому ми живемо, схожий на хитке мереживо переплетених ланцюгів. Одні сковують, не даючи зробити крок уперед, інші — підтримують, не даючи впасти. Одні рвуться від легкого подиху вітру, а інші – іржавіють від сліз та часу.

Ця книга — подорож через реальність, у якій біль і радість, життя і смерть, тиша природи і крик людської душі вплітаються у слова. Тут є місце для роздумів, для відчаю і надії, для втрат і нового народження.

Кожен текст— це як випадкова зустріч: один залишить по собі глибокий слід у душі, а інший просто потріпає нерви й піде далі. Та в будь-якому разі, сподіваюся, ця книга стане для вас і віддушиною, і легким поштовхом розібратися з власними ланцюгами реальності.
Ну що, спробуємо розібратися разом?
 

                                       * * *
 Життя в селі нелегке, але справжнє, без прикрас і отих всіляких непотрібних міських дурниць.
Завжди прокидаєшся рано-вранці, бо замість будильника, за вікном на паркані сусідський півник співає. 

 Виходиш на вулицю, спотикаєшся через голодного кота, який ніяк не дочекається, коли вже йому знову дадуть пожерти. Потім кидаєш чоботом в півня, щоб той перестав нарешті горлати, мов навіжений... 

 А надворі краса – свіже повітря, дощик накрапає, біля хати достигає малина, качки бігають по двору. Сусідська коза вже догризла останній нещасний кущ смородини, і тепер хвацько взялася за молоді яблуньки, акуратно висаджені вздовж грядки.

 Чийсь пес, явно йдучи за покликом голодного шлунку, вигріб яму… під хвірткою, щоб втрапити  у двір, перевернув сковорідку на лавці, ретельно вилизавши залишки смальцю, на якому смажилася картопелька, і безтурботно дрімає біля куща троянд.

 Поряд кошенята знайшли собі в траві нову іграшку - маленьку жабку і тепер з цікавістю бавляться, слухаючи, як вона відчайдушно пищить та намагається втекти…
Ідеально! Стільки простору для творчості!