16

Світлана все ж виконала обіцянку яку дала Ігореві. Незважаючи на порівняно тривалу прогулянку й довгочасну розмову в парку вони все ж встигли повернутися на святкування за лічені хвилини до опівночі. І під бій новорічних курантів вона зробила те чого раніше ніколи не робила – загадала одне бажання. Не те щоб воно було якесь особливе, так би мовити – заповітне, та все ж його здійснення могло принести в її подальше життя більше радості і задоволення.

А потім жінка віддалася на поталу розвагам котрі тривали аж до самого світанку. Вона багато танцювала, в міру пила шампанське й вино, смакувала різноманітними наїдками, від яких ломилися столи. В голові трохи паморочилося, та зовсім не через вжитий алкоголь, а від відчуття якоїсь незвіданої досі легкості, що охопила її свідомість. Ноги наливалися втомою, але такі невеликі незручності були варті тої насолоди яку вона отримувала кружляючи по танцполу в обіймах чергового кавалера.

Шоферське товариство виявилася на диво приязним і компанійським. Практично кожен з колег Ігоря хоч раз за цю ніч запросив Світлану до танцю. Жінку спершу неабияк лестила така увага незнайомих чоловіків, та незабаром вона збагнула що найкращі враження все ж отримує коли поряд неї Бурлака. Здавалося він і танцює вправніше за всіх інших, і жартує дотепніше, і здравиці проголошує такі що аж за душу бере від сказаного. І взагалі односелець тепер сприймався не як якийсь пропащий п’яничка, а як достойний мужчина, на якого он як заглядаються інші жінки. І ці захопливі погляди чужих дружин незабаром зародили в серці Тетері вогонь бентежних ревнощів.

Ранком замучені і веселі вони повернулися в село. Поки чоловік розплачувався з таксистом жінка нишком спостерігала за вулицею чи бува хто з односельців не помітив їхнього приїзду. Добре знала що чергової серії всіляких пліток і обмовлянь в такому разі не оминути, хоча тепер це її абсолютно не хвилювало. То ж коли в полі зору з’явилася Пістрява, з виряченими від побаченого очима, Світлана не стрималася і весело помахала їй рукою на знак привіту. Буде тепер мати стара триндичиха про що патякати цілий день.

Звісно це був не надто розсудливий вчинок та зараз у душі жінки панував такий батярський настрій, що конче хотілося втнути ще щось незвичне. Вона взяла Бурлаку попід руку, схилила голову на його плече і разом вони неспішно попрямували до її хати. А коли вхідні двері зачинилися, відгороджуючи їх від зовнішнього світу, Світлана піддалася ще одному імпульсному пориву. Вона швидко стала навшпиньки і жадібно вп’ялася своїми вустами в його губи. Все відбулося так швидко і несподівано що жінка сама отетеріла від свого вчинку. За якусь мить вона отямилася і спробувала відсахнутися від чоловіка та було вже запізно. Тих секунд що вони цілувалися вистачило для того щоб його руки обвилися навколо її стану і Світлана опинилася в міцних обіймах Ігоря.

Відчувши мляве пручання жінки чоловік прошепотів благальним тоном:

– Прошу, не треба. Залишайся.

Світлана і сама цього не бажала. Жінці було затишно та приємно стояти ось так поряд нього, відчувати тепло чоловічого тіла, те як його збуджений подих обпалює її щоку та куйовдить волосся. Зрештою у неї вже так давно не було ось таких простих життєвих утіх. Звичайної інтимної близькості від якої кров закипає в твоїх жилах, у грудях перехоплює подих а жагуча пристрасть мов те полуденне сонечко стрімко розганяє хмари журливих думок.

– Гаразд, я залишуся, – прошептала вона у відповідь під шалений перестук свого серця.

Він засипав обличчя жінки швидкими й палкими поцілунками. Губи у чоловіка виявилися навдивовижу жаскими і кожен їхній дотик нагадував укол розпеченої голки. Це було дещо лоскітно та надзвичайно приємно водночас. А потім його губи все ж знайшли її вуста і в цю ж мить в душі Світлани завирував бурхливий вихор млосного задоволення. Барвиста пелена зіткана зі строкатої в’язанки насолоди, радості і щемливої бентеги владно відгородила свідомість Тетері від всіх негараздів похмурої реальності. Відчуття незнаного досі блаженства створили для жінки справжню казку у якій безслідно розтанули всілякі умовності і заборони…

…Вони втішалися одне одним до тих пір поки вечірні сутінки не опустилися на зимове село. За цей час Ігор показав себе як вправний і невгамовний коханець. Хоча що вона насправді знала про мистецтво любощів? Весь сексуальний досвіт Світлани складався з тих нечисленних випадків близькості які у неї були з колишнім женихом. Про ці часи у неї залишилися не надто приємні враження. Мабуть тому жінка більше не шукала собі партнера для інтиму, вважаючи, що всі принади еротики, то тільки вигадки придумані для того щоб замакітрювати голови довірливих жінок. Як же вона помилялася. Лишень за один день чоловік подарував їй стільки тепла, ласки і ніжності яких у Тетері не було за все її попереднє життя.

Пригорнувшись до розпашілого тіла партнера жінка з ледь прихованою стривоженістю поцікавилася:

– Ти надовго поїдеш у рейс?

– Ще не знаю, – відповів Ігор солодко потягуючись. – Все залежить від того який буде вантаж. Думаю за тиждень, максимум за десять днів, повернуся сюди. Якщо звісно знову приймеш мене.

– Не говори дурниць, – насупилася Світлана штовхнувши ліктем чоловіка під бік. – Я з нетерпіння чекатиму на тебе. Ми ж тепер не просто друзі? Чи я помиляюся?

– Не помиляєшся, – промовив Бурлака і голос його враз посерйознішав. – Мені не хочеться більше бути твоїм другом. Прагну стати кимось близьким і значущішим чим звичайний приятель. Все таки ти моя Лана.