13

Зустріч Нового року ще з раннього дитинства було одним з моїх улюблених свят. Вдома у нас існувала непорушна традиція збиратися в цей вечір всією сім’ю. Батько смажив шашлики, мама готувала свій знаменитий салат Цезар, я з сестрою спершу більше заважали чим допомагали в їхніх приготуваннях. Згодом, підрісши, ми стали повноправними учасники цього дійства. Коли стрілки годинника сходилися на дванадцять ми з бокалами шампанського в руках бажали одне одному всього найкращого в новому році. Подумки тоді я ще загадував для себе якусь найзаповітнішу мрію, здійснення якої очікував в наступні місяці.

Обзавівшись власною сім’єю я намагався дотримуватися цієї родинно традиції. Спершу це вдавалося без особливих проблем, та злітав час, мінялися обставини і разом збиратися ставало все складніше. Діти підросли, у них з’явилися свої інтереси і зустрічати Новий рік вони вже хотіли зі своїми друзями-ровесниками, а не з нами, старими, нудними батьками. Моя робота далекобійником теж інколи вносила своє владне коригування у святкові плани. Траплялося й таке що прихід нового року я відзначав в дорозі за кермом своєї вантажівки. Було сумно на душі, та що поробиш якщо так судилося долею.

Цьогорічне свято теж могло стати для мене вечором зажури й печалі. Сестра вийшовши заміж давно вже переїхала мешкати в іншу країну, батьки кілька років тому померли, дітям було не до мене, а дружина підло зрадила. На перший погляд залишалося лише одне: на самоті заливатися алкоголем й нарікати на нещасливе життя. Тільки дзуськи, я все таки придумав хто зможе скласти мені товариство і змусить забути про все те паскудство, що спіткало мене останнім часом.

Останні кілька разів я приходив на новорічні корпоративи разом Мирославою. Своєю вродливою зовнішністю вона впала в око багатьом співробітникам нашої компанії. Тепер я з’явився в компанії зі Світланою і це відразу викликало зацікавлення як до неї самої, так і до того хто ж вона така для мене. Довелося знайомити і представляти жінку колегам як дорогу і близьку мені людину. Тут я ніскільки не лукавив, адже насправді дуже зблизився з нею і вона стала для мене наче молодша сестра. Єдине що дозволив собі зайвого, то це трішки змінив її ім’я. Навіщо й сам поки що не знав.

Святкування було в самому розпалі. До дванадцятої години залишалося зовсім небагато часу. Наша дружня компанія вже встигнула випити чималу кількість алкоголю й з’їсти достатню кількість смачних наїдків. Тепер хтось жваво розмовляв з сусідом по столику, деякі пари насолоджувалися танцями, а кілька чоловіків вийшло на вулицю щоб покурити. Я випив дві чарчини коньяку і щоб розвіяти дію спиртного вирішив приєднатися до курців. Серед них був начальник відділу кадрів фірми з яким мені хотілося побалакати віч-на-віч на одну важливу тему.

На щастя вигадувати причини для такої розмови мені не довелося. Віталій Семенович сам відвів мене в сторону і жадібно затягнувшись сигаретою стиха промовив:

– Раніше до мене долітали слухи що ти кардинально поміняв своє особисте життя, та тільки сьогодні я переконався що це не плітки, а здається щира правда. Хочу задати тобі одне запитання на яке очікую чесну відповідь. Від цього буде залежати моє подальше рішення.

– Яке запитання і що за рішення? – слова кадровика неабияк заінтригувала мене.

– Спершу твоя відповідь на моє запитання, потім все інше.

– Гаразд. Що вас цікавить?

– Не в моїх правила влазити в особисте життя наших співробітників, та інколи складається така ситуація коли змушений це зробити. Тож не сприймай це за некоректність але я хочу знати хто для тебе ця жінка з якою ти прийшов на вечірку?

– Я вже говорив…

– Я чув що ти говорив, – різко перервав мене Валерій Семенович, – та мені треба знати що насправді тебе пов’язує з нею. Вона твоя коханка?

– Яке собаче діло компанії до того коханка вона мені чи ні? – спалахнув я гнівом.

– Не психуй, – на диво врівноваженим голосом зупинив мене кадровик. – Якби ти був простим робітником то нам би було начхати на твої любовні походеньки, але ж… Ігорю ти працюєш в фірмі практично від часу її заснування. В керівництві цілком справедливо вважався найкращим водієм котрому можна було доручити найцінніші вантажі на найскладніших маршрутах. Ти ніколи нас не підводив і це дуже цінилося. Але нещодавно стався збій причина якого як мені відомо проблеми в твоєму особистому житті. Так, за останні тижні ти зі шкури пнувся щоб відновити нашу довіру до тебе, але де гарантія того, що більше такого не повториться?

Потупивши погляд я кілька хвилин мовчу, розмірковуючи над тим продовжувати цю розмову дальше чи послати під три чорти цього безпардонного співрозмовника. Та Валерій Семенович не просто начальник відділу кадрів, він той чоловік до порад якого прислухається сам директор. Компанія у нас одна з найбільших в області і якщо мене з неї турнуть, та ще й негативним розголосом, то пристойної роботи доведеться ох як довго шукати. Не виключено що взагалі буду змушений поміняти професію далекобійника на шофера сільської маршрутки.

– Так, у мене були великі неприємності в сім’ї, – нарешті зважуюся на відверту розповідь я. Зрештою кадровик у нас тертий калач і скоріш за все вже зібрав достатньо інформації про те що трапилося зі мною. – Про це неприємно говорити, та так склалося життя що мене зрадила дружина. Випадково дізнавшись про це я зірвався і присів на пляшку. Та тепер це все в минулому і в тому що я взяв себе в руки чимала заслуга Лани. Вона мені не коханка, але без неї я б мабуть не виборсався з тенет алкоголізму. Така відповідь вас задовільнить вас?