4

Такого пекучого сорому Тетеря не відчувала вже давненько. Востаннє це було мабуть років з п'ятнадцять тому, коли дівчину залишив той кого вона кохала понад усе на світі. Тоді у них справа потихеньку наближалася до весілля, та напередодні її обранець втнув нечувану річ. Він просто не з’явився на офіційно оголошені заручини виставивши юну Світлану та її батьків на посміховисько перед усім селом. Це було настільки принизливо та образливо, що вона й досі здригається коли згадує про ці події.

Тепер відбулося щось подібне і жорстоко глузував над нею той про кого жінка так необачно потурбувалася напередодні. Мало невдячному було того неподобства, яке він влаштував й вранці на сільській зупинці. Дурнуватий жарт Бурлаки поставив Тетерю в дуже незручне становище бо співробітниці-односельчанки котрі все бачили та чули не давали їй спокою весь день. Не встигли вони потрапити в цех як допитливі жінки накинулася на неї з розпитуваннями що й до чого.

Намарно Світлана переконувала їх що нічого такого між нею та Бурлакою не було, і єдине на що нетверезий чоловік був здатен цієї ночі то мирно давати хропака. Ніхто в такі виправдання звісно не повірив. Наталя Дрозд лукаво посміхалася і навіть кілька разів чомусь змовницьки підморгнула їй. Галя Пістрява натомість влаштувала цілу лекцію-проповідь про гріховність близьких стосунків з чужим, одруженим чоловіком. Наче Тетеря колись прагнула якихось відносин з цим буйним п’яничкою, чи борони Боже, колись претендувала на нього як на партнера для інтимних забав. Вона хоч і була одинокою, та все ж мала свою гордість і самоповагу.

Надокучливі запитання, дернуваті підморгування та лицемірні повчання остаточно доконали її. Сідаючи в «бусіка» жінка мріяла тільки про те як якнайшвидше добратися до рідної домівки, впасти на ліжко і забутися в тихому міцному сні. Однак не так сталося як гадалося і Світлана даремно сподівалася на те, що всі її неприємності і біди вже закінчилися цього дня. Насправді вони лише розпочиналися.

Мікроавтобус завищав гальмами зупиняючись не встигши від’їхати й десяти метрів від фабричних воріт. Водій висунувшись в приспущену шибку вікна роздратовано гукнув:

– Ти знову п’яне одоробло шукаєш пригод на свій зад?

Відповіді від того, кому адресувалася ця фраза, жінка не почула, та вже в наступну мить дверцята скрипнули відкриваючись і в салоні «бусіка» несподівано з’явився Бурлака. Твердою ходою чоловік підійшов до неї і простягнувши букет з трьох троянд урочисто промовив:

– Це за всі клопоти та неприємності які я тобі завдав вчора та сьогодні.

Наталя Дрозд, що сиділа поруч неї, вражено ахнула, Галина Пістрява позаду видала щось схоже на свиняче рохкання, а вона сама відчула як кров бухнула їй в голову. Суміш ніяковіння, сорому й обурення змусили жінку на деяку мить просто заціпеніти і цієї дещиці часу йому цілком вистачило щоб ледь не силоміць втиснути їй квіти в руки та примоститися в кріслі навпроти.

– Дружище, давай вирушай, – наче нічого особливого не трапилося гукнув до шофера Бурлака й голосно, на весь салон, життєрадісно додав. – Мене в селі чекають гарячі галушки зі смачними шкварками.

Від почутих слів Світлані враз полегшало. Вона чомусь понадіялася, що на цьому її поневіряння з цим набридливим односельчанином вже закінчилися. Наївна жінка глибоко помилялася і цим сподіванням не судилося справдитися. Її неприємності тільки продовжувалися.

– То що, сусідко, запросиш до себе в гості на вечерю? – весело запитав чоловік як тільки вони залишилися одні на сільській зупинці. – Я за весь день навіть рисового зернятка в роті не мав і голодний зараз мов той вовк.

– На жаль я сьогодні не готувала на вечерю галушки зі шкварками, – єхидним тоном відповіла Тетеря.

– Не біда, – життєрадісності Бурлаки здавалося не було меж. – У мене все з собою. Купив заморожені ще вдень в супермаркеті.

– Ти гадаєш, що я після робочої зміни та ще й в таку пізню годину буду займатися для тебе куховарство? – з неприхованою злістю кинула Світлана.

– Звісно у мене такого навіть в думці не було, – спокійно відреагував на таку агресію жінки чоловік. – Але невже ти вважаєш, що у мене руки не з того місця ростуть? Не таке то вже хитре діло зварити галушки. Дам собі ради самотужки, якщо пустиш до себе на кухню.

Тетеря не придумала нічого путнього щоб щось йому заперечити, та й не було на це часу, адже вони підійшли до її садиби. Приречено зітхнувши вона відкрила хвіртку і коротко буркнула:

– Заходи.

У мистецтві куховарства Бурлака якщо й не був великим майстром, та задніх точно вже не пас. Світлана тільки й того встигла що скинути з себе робочий одяг, прийняти душ та розчесати волосся, як ніздрі залоскотав приємний запах гарячої їжі. Накинувши на себе халат жінка поспішила на кухню звідки линули такі духмяні аромати. Там на неї вже чекала вечеря приготовлена невгамовним односельчанином. З вдоволеним усміхом на обличчі він галантно підставив їй крісло й зручно вмостився за столом навпроти неї.

– Що, принести наливки для похмілля? – іронічно запитала Тетеря відчуваючи як у неї засмоктало в ямці від голоду.

– Ні, – якусь мить повагавшись відповів чоловік. – Сьогодні обійдусь без алкоголю.

Вони разом швидко справилися з галушками, які виявилися на диво смачними. Після цього Світлана хоч-не-хоч а була змушена стелити постіль для непроханого гостя. Звісно, логічно найкращим виходом у цій ситуації було б показати йому на двері, але Тетеря все ж була жінкою, у якої емоції частенько брали верх над розумною раціональністю. Після того, як чоловік почастував її вечерею, виганяти його на вулицю серед глухої ночі було б якось… неправильно. Що поганого ще може статися від того що він вдруге переночує в її хаті, окрім людських пересудів, котрі вже й так гуляють по селі.