Лакмусові папірці

в одну точку

незграбно смикнулась рука, облила кавою сорочку...

я тут сиджу з тобою, хоч відклала купу справ.

ти розпинаєшся, говориш, а я дивлюсь в одну точку,

здається, час завмер, чи ти його заколисав?

помилково може здатись, що літаю десь далеко,

та я дивлюсь тобі в очі. я ж завмерла саме там!

я в них бачу тільки ніжність, інші ж бачать небезпеку,

я в них бачу тільки казку, інші ж бачать сотні драм.

не питай, чи я сумую, бо в душі насправді свято,

про щастя не говорять, тому дивлюсь в одну точку.

мені так сильно хочеться тебе за руку взяти,

та лиш смикнулась рука, облила кавою сорочку...

Подобається

#3751 в Різне
#989 в Поезія

Відредаговано: 02.12.2019