https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1570716344_14.jpg
Лакмусові папірці
не клич у прірву, доле!
не клич, не клич мене у прірву, моя доле!
хоч як би не манив мене твій ніжний голосок.
життя, мов цвіт терновий, звідусюди мене коле,
невже тепер у ньому нема місця для казок?
навчи мене шукати у собі саму себе,
майстерно і без по́милок. малюй мені таблицю
чи графік, на якому все хороше лиш зросте,
омиється душа і стане чиста, як криниця.
сховаю свої очі до весни або навіки,
мені так важко бачити крізь крила темні душі.
тепер, куди не глянь, – всі душі, як каліки.
не клич у прірву, доле, а рятуй з цієї глуші!
Відредаговано: 02.12.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
