Лакмусові папірці
не курю
не ку́рю. я дихаю лиш його квітами,
які кожен день розцвітають новішими.
метелики жваво стрибають кульбітами,
і з кожним стрибком їх на диво все більшає.
я думаю. деколи він мені сниться.
І, може, я зараз скажу тавтологію, –
я люблю любити. а він смішно злиться,
як згадую наших подій хронологію.
мовчу. лиш вслуха́юсь в його кожен подих,
ловлю кожен по́рух, немов пластилін.
чи знала, що він своїм блиском хоробрих
очей мене змусить підве́стись з руїн?
всміхаюсь. нарешті знайшла в ньому спокій
і чистий кришталь всіх несказаних слів.
і буду всміхатись віднині і поки
минатиме наша виче́рпність років.
Відредаговано: 02.12.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
