мені завжди було цікаво: чому, для чого й звідки
в людей у головах беруться нищівні ідеї?
хтось матері на свято не подарує й квітки,
а інший – сирота, віддав би все, щоб бути з нею.
напевно, то так добре – не з'являтися ночами,
тратити себе на алкоголь, тютюн і клуби.
і зовсім не зважати на поганий настрій мами,
про себе тільки думати й ставати душогубом.
коли останній раз ти з нею говорив відверто?
коли з відкритим серцем їй казав, що любиш сильно?
а що будеш робити, як прийде година смертна
і стане замість матері лише плита могильна?
в нас усіх один початок, та по-різному живемо,
хтось – в сусідьому будинку, хтось – за горами й морями.
і життя у когось – лист, а у когось – як поема,
але де би ти не був, всі шляхи ведуть до Мами.
Відредаговано: 02.12.2019