Лакмусові папірці

паперовий літак

замучені папери розляглись переді мною, –

не бути їм ніколи літачками,

тому що вже заповнені рядками,

думками, що стоять в душі горою.

 

не здвигнеться, натомість добавляючи лиш тонни,

що вибрати? тут пан або пропав.

настільки до душі мені припав,

що після цих очей я ледь притомна.

 

і як би не було́, та не смій мені казати,

що я не вчусь на своїх помилках.

востаннє я стою на цих граблях,

в майбутньому їх буду оминати.

 

тепер я розумію – спеціально все робив,

такий собі сердечний псевдо-вчитель.

насправді ж просто грізно-гордовитий,

щодня мене вбивав, але не вбив.

 

я просто твердо знала, що завжди не буде так,

проте ніколи не була пророком.

віршем зцілилась, і тепер високо

кружляє паперовий мій літак.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше