Глава 18

Підземний зал клубу "Мірадор" сяяв містичним напівсвітлом – вишукане поєднання старовинних канделябрів, чиї полум'я танцювало на стінах з багатовіковим камінням, і сучасних неонових стрічок, що підсвічували арочні склепіння у відтінках пурпуру та індіго. Роксана Веласкес стояла в центрі цього виверження кольорів, її постать – ідеальний силует на тлі величезного вівтаря з полірованого обсидіану, що пульсував тьмяним червоним світлом.

П'ятеро фігур утворювали навколо неї ідеальне півколо, їхні обличчя залишалися затінені, але коштовності й дизайнерські сукні видавали їхню приналежність до еліти Альта-Вісти. Роксана провела пальцем по краю вівтаря, відчуваючи хвилю задоволення від голосу, що прокотився приміщенням.

— Сукуби нашого Ордену, — її голос, мелодійний та гіпнотичний, заповнив простір, змушуючи кожного присутнього випрямитися. — Ми вступаємо у вирішальну фазу підготовки до "Злиття Тіней" — ритуалу, який змінить все, дасть нам силу, про яку ми мріяли століттями.

Вікторія Блейк вийшла з тіні, її елегантна постать випромінювала владу. Вбрана в класичний костюм кольору слонової кістки, вона здавалася втіленням холодної досконалості.

— Роксано, — промовила вона, і в її голосі відчувалася сталь під шовковою поверхнею. — Пройшло вже три дні з моменту останнього збору. Ми всі бачили відео тієї дівчини... Камі Рівери. — Вона вимовила ім'я так, ніби пробувала якийсь екзотичний, потенційно отруйний плід. — Мій син захопився нею. Це загрожує всім нашим планам.

Роксана підняла брову, грайливо посміхаючись.

— Навпаки, моя дорога Вікторіє. Твій син робить саме те, що нам потрібно. — Вона зробила плавний жест рукою, і на центральній стіні спалахнув велетенський екран, показуючи ряди чисел та графіків, переплетених із зображеннями соціальних мереж. — Його контакт із Камі Ріверою лише прискорює пробудження її справжньої природи.

— Ця... дівчина... вона справді одна з нас? — скептично запитала Селія Вега, телеведуча зі смаглявою шкірою та виразними вилицями, чия репутація безжальної хижачки новин лише доповнювала її таємну сутність.

Роксана відвернулася від екрану, і в цей момент усі присутні затамували подих. Її зовнішність почала змінюватися — спочатку майже непомітно: очі стали глибшими, набуваючи відтінку червоного, вилиці — гострішими, губи — повнішими. Але найразючіша трансформація сталася з її сукнею — розкішна синя тканина почала темніти, перетворюючись на глибоку чорну, настільки чорну, що здавалося, вона поглинає світло.

— Так, Селіє, — промовила Роксана зміненим, більш резонуючим голосом, а її очі проблискували кармінним. — Камі Рівера — напівсукуб. Дитя нашого роду і людської крові. Як і Едріан, але з особливим резонансом.

Селія Вега не змогла стримати заздрісного зітхання:

— Не кожному сукубу дозволено міняти форму та носити чорне для збору душ. Роксана одна з небагатьох, хто має цей... привілей.

Роксана майже не звернула уваги на цей коментар, зосереджена на екрані, де з'явилося зображення Камі — її звичайні відео і, окремо, кадри з маскараду Блейків.

— Її реакція на мене при першому знайомстві була цікава, — сказала Роксана, наближаючись до екрану і проводячи довгим нігтем по зображенню обличчя Камі. — Щось у ній впізнало мене, хоча свідомість ще не з'єднала деталі. — Вона обернулася до інших. — Парфуми "Shine", які я їй подарувала, прискорюють процес пробудження. Вона вже почала бачити енергетичні сліди, хоча ще не розуміє, що це означає.

— А якщо вона стане проблемою? — запитав один із сукубів, чоловік з оливковою шкірою і сивими скронями. — Її розслідування стає надто публічним. Люди помічають патерни.

Роксана посміхнулася, і в її посмішці проглядало щось хиже, нелюдське.

— Для цього в нас є Селія, — вона кивнула в бік телеведучої. — Її вечірнє шоу ідеальне для дискредитації будь-яких теорій змови. Ми перетворимо стурбованість громадськості на розвагу... а потім на забуття.

Селія самовдоволено посміхнулася.

— Уже готую спеціальний випуск про молодих блогерів, які шукають слави будь-якою ціною, навіть вигадуючи шалені теорії змови, — вона глянула на Вікторію. — Я щось забула додати?

Вікторія роздратовано махнула рукою.

— Це просто нейтралізація публічної загрози. Мене більше турбує сам ритуал. Едріан... — вона на мить затнулася, і в її холодних очах проблиснуло щось, майже схоже на материнську турботу, — мій син виявляє все більше опору. А його енергетичний зв'язок із цією Камі... це не передбачалося планом.

Роксана задумливо підійшла до Вікторії, її рухи були плавними, майже гіпнотичними.

— "Злиття Тіней" потребує двох напівкровних із максимальним резонансом, Вікторіє. Їхні стосунки — не проблема, а подарунок долі. Ми використаємо їхній емоційний зв'язок. Резонанс підсилиться стократно. Архон буде задоволений силою, яку отримає від їхнього... єднання.

— А потім? — тихо запитала Вікторія.

Роксана відвернулася, її чорна сукня зашурхотіла по мармуровій підлозі.

— А потім вони стануть тим, для чого народилися, — відповіла вона, повертаючись до вівтаря. — Фокусними каменями для нашої сили. Провідниками для Вищого Збору.

Вона притишила голос, згадуючи:

— Нагодуй нас своїм світлом, і ми подаруємо тобі вічність у темряві, — саме ці слова вона прошепотіла Геррері перед тим, як його життєва сила перейшла до неї. Його останній подих був таким солодким...

Селія підійшла до інтерактивної карти міста, проектованої на одну зі стін.

— Фестиваль вірусного контенту, спонсорований Блейками, — ідеальна платформа. — Вона вказала на центральну площу. — Тисячі молодих людей, заряджених емоціями, з телефонами, які постійно транслюють ці емоції у мережу. Наші фільтри й алгоритми вже налаштовані для збору.

— А символ? — запитав інший сукуб. — Спіраль має бути ідеально вкалібрована.

— Це не проблема, — відповіла Роксана, підходячи до лівої стіни, де висіли стародавні манускрипти поряд із сучасними цифровими проекціями. — Наші інженери вже інтегрували символи в дизайн головної сцени. Ніхто не помітить, але вони будуть повсюди — в освітленні, у візуальних ефектах, навіть у вібраціях музики.