Розділ 31

Селище, про яке розповідав Грег, було розташоване на живописних пагорбах, що здавалися ідеальним місцем для проживання. Поряд текла річка, повз яку їхній новий знайомий повільно віз свою торохтливу тачку. Ярес та Мемфіс зацікавлено розглядали навколишні краєвиди. 

Раптом Мемфіс голосно вилаявся. І хоч він лаявся стиха майже увесь час, поки вони рухалися мальовничими місцями, але тепер Ярес відчув у лайці таку силу здивування, що й собі стрепенувся, зиркнув на товариша. Той невідривно дивився на небосхил. І на його обличчі було таке здивування, що аж страшно хлопцеві стало. Він простежив за поглядом Мемфіса і теж отетерів. Аж рота відкрив від ошелешення.  

На горизонті сходило ще одне сонце. Менше, ніж те, котре висіло майже в зеніті. І не таке яскраве. А ліворуч Ярес побачив велику півкулю ще якоїсь планети, котрої досі не помічав, бо й не звертав уваги. 

- Святі дискети на один і сорок чотири сотих мегабайта! – смішно знову вилаявся Мемфіс. – Яресе, це мені ввижається? Чи це окуляри зламалися? Це ж ще одне сонце? І оте он одоробало – це ж іще одна планета? Ми що, не на Платформах? Я думав, просто вийшли з тунелів в іншому місці...

Ярес нарешті закрив рота. Неймовірна, абсурдна, але певною мірою логічна здогадка пронизала його блискавкою. Він повільно проговорив: 

- Схоже на те... Е-е-е... Грегу, - спитав він обережно у їхнього нового знайомого. – А як називається планета, на якій ми знаходимося? 

- Дехто називає її Земля Два. Ще по-старому. Але я надаю перевагу звичній назві, яка у нас давно прийнята – Софія. Так і селище назвали, коли тільки тут наші предки оселилися. І над назвою планети не довго думали. ШІ Софія багато в чому нам допомогла. Перші колоністи без неї не впоралися б. Вона керувала розконсервуванням усіх модулів, розкриттям механізму лотоса, будівництвом і розвідуванням планети. Ми любимо її. 

- Софія? Це ж штучний інтелект? – перепитав Ярес. 

- Так, ну, ви так розпитуєте, наче не знаєте історії? – здивувався Грег. 

Його екзоскелет важко ступав по ґрунтовій дорозі, роблячи глибокі ями в землі. Вони повільно, але невблаганно наближалися до поселення. І звідти, мав Ярес підозру, вони не зможуть втекти. А оскільки космосу навколо не було, то й що робити з ШІ Віктором він навіть не уявляв. Тим часом Грег продовжував: 

- Адже всі вчили в школі, що штучний інтелект Софія виконує ключову роль в нашому та й інших містах і селищах, допомагаючи забезпечити ефективне функціонування і підтримувати життєвий комфорт для всіх мешканців. Софія обладнана передовими алгоритмами та штучними нейронними мережами, що дозволяє їй адаптуватися до різних ситуацій та виконувати різноманітні завдання. Вона відповідає за автоматизацію рутинних процесів, таких як управління енергозабезпеченням, контроль за екологічною стабільністю та оптимізація використання ресурсів. Софія також виконує функції пошуку та аналізу даних для підтримки прийняття рішень керівництвом та надає рекомендації щодо стратегічного розвитку. Завдяки своїм функціям, Софія допомагає оптимізувати ресурси та забезпечити гармонійне функціонування всього нашого життя, роблячи його більш зручним і безпечним для всіх його мешканців. 

Грег наче читав по писаному, і Яресові здалося, що він повторює вивчені колись у школі шматки інформації на якийсь урок. 

- То у вас і віртуальна реальність є? Раз є штучний інтелект? – перепитав раптом нажаханий Ярес. 

- Звичайно! Це частина життя кожного мешканця! Ви наче справді не звідси! У нас віртуальна реальність є не лише засобом розваги, але й потужним інструментом для навчання та спілкування. Люди можуть підключатися до віртуальних середовищ, де вони вивчають нові технології, спілкуються з іншими людьми. Також і ігри віртуальні у нас в моді. І віртуальна реальність використовується для розваг та культурних заходів...  

Мемфіс і хлопець затихли, переварюючи інформацію. 

Отже, космічний проєкт предків все-таки було завершено і реалізовано. Люди знайшли планету, схожу на Землю, і оселилися тут. І допоміг їм в цьому штучний інтелект Софія. Логічно було припустити, що це частина тих мандрівників космічними просторами, які все-таки вийшли з закритого простору і почали жити на самій планеті.

А от їхні дві Платформи чомусь залишилися осторонь. Так, розвивалися всередині замкнутого простору і про це навіть не підозрювали. Закрита система працювала бездоганно. Люди мали все, що їм було потрібно. І якщо відкриється правда про всі ці проєкти і штучні інтелекти, то, напевно, це не дуже змінить життя суспільства на Платформах. Хоча про це говорити ще рано, бо і над Платформами, і тепер над новим світом, який відкрився перед Яресом, нависла величезна загроза. Страшні плани ШІ Віктора тепер видавалися ще страшнішими! Адже він міг захопити і цей світ, цю планету також! Віртуальна реальність цієї планети так схожа на їхню, на Платформах, йому буде не важко захопити... 

І він, Ярес, був бомбою повільної дії! Адже знищити безумний штучний інтелект, котрий зараз затаївся всередині Яреса, неможливо буде тут, де теж є різноманітні комп’ютерні системи. Ця думка пронизала його гострим ножем. Напевно, в своїх роздумах до такого самого висновку прийшов і Мемфіс. Його теж пересмикнуло. І він раптом закричав на Герега, перериваючи його монолог і вихваляння штучного інтелекту Софії. 

- Грегу, а хто у вас тут керівництво? Ти мусиш якнайшвидше довезти нас до нього! Це питання життя і смерті! Якщо ти не поспішиш, то через, - Мемфіс зиркнув на годинник на своєму зап’ястку і схвильовано продовжив,- через три години весь твій світ буде атакований непередбачуваною хакерською атакою! Життя всіх мешканців планети під загрозою! Швидше! Повір мені, я не жартую!