Залишається позаду останній поворот
І вже більше ні коли не побачимось знову
Випадково на кілька хвилин цей крок
Звів нас на пероні життя з тобою
Я не скажу чи жалію за чимось чи ні
Але все ж згадую тебе десь в дорозі
І вагон наче привид а ми в нім такі
Залишаємось на одинці самі із собою
Ми зустрілись на кілька секунд поглядом
Й розминулись в холодному коридорі часу
Може це випадок долі а може не так
Нові спогади із собою в дорогу
Я не знаю чи зустрінемось десь іще раз
Але знаю що разом нам ніколи не бути
Чи зустрінемось десь покаже ще час
Але зараз тебе я не можу ніяк забути
Ти увірвалася в життя – залишивши відкритими двері
Це випадково але я не можу жити далі так без неї
Я бачу в сотнях чужих мені обличь цю незнайомку і
Шукаю погляду її у порожніх просторах вагонів