Ти підеш на світанку мого наступного дня
І не буде більше прощальних цілунків
Ніби й рідна, але так зовсім мені ти чужа
Все розписане в тебе до останніх моментів
Завтра буде вже інший із іншою день
А сьогодні з тобою ще ми у ліжку
Хоч і падає на мене забуття твого тінь
Тонкі стіни між нами було на мить стерто
І так ніби і рідними на одну ніч стали
До останнього дотику сплетено і відверто
У хвилини буремної пристрасті забули
Про усе що було десь в кімнаті
Падаючи в прірву із середини горіли
Завтра тебе вже не буде поруч зі мною
А мене інші цілуватимуть губи
Тільки кілька годин тілесного двобою
В цю ніч ми себе у нім загубили