Lady Victoria

У ночі немає імені

У ночі не має імені, у ночі не має слів ані споминів

І в цій темноті ми тонемо в котре накриваючись пристрастю

Більше жодних слів, жодних мрій - тільки дотики

Ми стаємо чужими під ранок укриваючись гідністю

Я не зміню думку про тебе і уже ранком ми будемо

Такими ж чужими як і були до того як ніч поглинула

І у тому що було між нами оправдань не шукатимемо

Просто це була гра котра нас обох підкупила і кинула

У ночі немає імені, у ночі немає болю розлуки і снів

І в цій темноті холодні цілунки двох чужих людей… той що

Не потрібні жодні оправдання, я все і так зрозумів

Між тілами була тільки пристрасть - а в душах порожньо

Та не страх між минулим і майбутнім будує стіну, повір

Але гордість що сковує серця морозним інієм холоду

Наша пристрасть була такою ж безумно далекою як звір

Що глибоко під шкірою ожив вириваючись із мороку

У ночі нема імені, у ночі немає любові

І тільки солодкі обійми і тихі миті й болючі поразки

Шепотом спілкування у кожному слові

Та після гарячої ночі приходять знову холодні ранки

Подобається

#3864 в Різне
#1007 в Поезія

Відредаговано: 30.10.2020