Розділ 17: Знак на Дзеркалі та Втрачена Сторінка

Дні після завершення Glint Games у Корнуеллі були на диво тихими. Повернення до звичайного шкільного життя відчувалося дивним: немов ти щойно повернувся з іншої планети, але всі навколо просто обговорюють контрольні роботи з хімії.

Лада, Ролан та дівчата все ще були на емоційному підйомі, але їм потрібно було віднайти логічне пояснення магії, яку вони бачили, і власному Світляному Сліду (Light Trail), що відкрився у Лади.

«Це не може бути просто "особливий талант"», — зітхнула Мія, гортаючи старі легенди. «Це має мати коріння. І, здається, воно пов'язане з твоїм родом, Ладо».

🌑 Таємниця Бабусі Джен

Бабуся Джен, хоча і була в курсі пригод, залишалася загадковою. На всі прямі запитання про Світляний Слід та Срібну Сову вона лише відповідала: «Кожна Тоун має свої таємниці, люба. Головне — бути чесною з друзями».

Одного вечора, коли Лада розчісувала свої руді коси, вона помітила щось дивне на звороті свого старого трюмо. Це було дзеркало, яке завжди здавалося їй звичайним, але тепер, коли вона дивилася на нього під гострим кутом, вона побачила ледь помітний, вигравіруваний Знак.

Це був тонкий, майже невидимий візерунок: Сова, що сидить на розгалуженому корінні. Точно такий же, як на її кулоні, але набагато складніший.

«Дівчата! Подивіться!» — Лада покликала Бейлі та Хетті, які були в кімнаті.

Бейлі, ділова та практична, одразу дістала лінійку. «Гравірування свіже. І це не шкільна робота, це занадто... професійно. Здається, це повідомлення, а не просто прикраса».

Хетті, художниця, провела пальцем по візерунку. «Коріння. Це символ стародавнього роду, Ладо. Бабуся Джен його намалювала, або хтось, хто має до неї пряме відношення».

📜 Втрачена Сторінка

Ролан, який приєднався до них, тримав у руках старий нотатник, знайдений ним у сімейній валізі з м'ятним чаєм (яка, як виявилося, мала подвійне дно).

«Ладо, ти була права щодо цієї валізи», — сказав він, дихаючи важко. «Я знайшов це. Це сторінка з книги. Дуже старої книги, але вона не схожа на ті, що ми бачили в бібліотеці».

Це була пожовкла, крихка сторінка з каліграфічним почерком і дивними діаграмами. На вершині сторінки було лише одне слово, написане червоними чорнилами:

ФЕНІКС

Внизу сторінки був уривок тексту, що описував п'ятий елемент — не лише Вогонь, Вода, Земля та Повітря, але й Час.

"...і лише той, хто несе Світляний Слід, може знайти місце, де Час спить. Це місце запечатано Першими Іскорками для захисту від... Дракона, що прокидається".

«Дракон, що прокидається?» — Лада відчула, як її кров холоне.

«Чекай, Ролане. Подивися на цей символ унизу», — попросила Бейлі.

У самому низу сторінки, ледь помітний від часу, був вигравіруваний невеликий, але знайомий малюнок — Знак на Дзеркалі. Сова на корінні.

Лада обережно торкнулася Знаку на трюмо і сторінки одночасно. Кулон знову затремтів, і ледь чутний шепіт пролунав у її вухах: «Ладо... Шукай... Дракона...»