Вікінги
Вікінги билися, ще й були вперті,
Войовничі, відважні й відверті,
Чи були слабкі чи обдерті,
Все одно не боялися смерті!
Вікінги помирали, бо треба,
В бійці, завжди виникала потреба,
Вони пливли далі і далі,
Знали: місце тримають їм у Вальгаллі!
Вікінги – пливли в землі чужі,
Б’ючись без страху, десь на межі,
Зламалась сокира вже не одна,
Бились до смерті й за Одіна!
Тремтіла Європа від страху,
Безстрашні наводили жаху,
Принесли біди, розрухи та горя,
Володарі бою, володарі моря!
Час – ставить все на місця,
Не могли воювать без кінця,
Своїм богам клятви давали,
А згодом, християнами стали!