Лабіринтом думок та ілюзій
Полонений коханням
Полонений коханням
Я полонений красою та грацією,
Двісті зі ста – за моєю градацією!
Як побачив – мене засліпило,
Очі коханням враз заліпило!
У полоні твоєї чарівності,
Сидів із своєю наївністю,
Гадав: ти десь близько,
Поки літав у мріях, ти була низько!
Полонених було багато,
Ти, за весь час, встигла їх назбирати!
Важко, коли ти не сам у полоні,
Перепона на перепоні!
У полоні твоєї краси,
Тільки одного просив,
Відпусти всіх – залиш тільки мене,
Хоч на мить, яка теж промайне!
Полонений голосом твоїм ніжним,
Стану шанувальником вічним!
Втекти з полону не хочу,
Таки закохався – щось тихо бурмочу!
У полоні твоїх витончених рухів,
Не бачив світла, не чув звуків!
Годинами ходив би за тобою,
Тільки поклич за собою!
Полонений тобою до болю,
Не хотів на світло, на волю,
Лиш би тебе відчувати,
Тебе слухати, бачити, знати!
#517 в Різне
#43 в Поезія
#804 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
