Лабіринтом думок та ілюзій

В межах покоління

В межах покоління

 

Життя немов чорний квадрат,

Зав'язані очі, ще й нема координат,

Ніби, є чотири сторони світу,

Йдемо навмання - як без світла!

 

Буття мов Бермудський трикутник,

Ти ніби є - сам немов зник,

Важкувато випливти на свій шлях,

В тому трикутнику, ти ніби закляк!

 

Існування, як замкнене коло,

Напряму не вийти ніколи,

Поки обійдеш сектор за сектором,

Розминешся з правильним вектором!

 

Присутність немов у трапеції,

По коліна в воді - як в Венеції,

Хоч є якесь розмаїття думок,

Все ж замкнутий повільний струмок!

 

Перебування у прямокутнику світу,

Особистому заважає просвіту,

Відрізки - змінюючись повторюються,

Життя на квест перетворюється!

 

Тепер в піраміді сутність твоя,

Тіло живе - а душа, як та мумія,

Наш організм, що пережив важкі дні,

Під водою - решта горить у вогні!

 

Про життя, що проходить у сфері,

Поети напишуть десь на папері,

Знайти істину не хватить терпіння,

Живемо в межах свого покоління!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше