Лабіринтом думок та ілюзій
Тротуарами життя
Тротуарами життя
Тротуарами життя ходимо,
Коли стає пізно - руками розводимо,
Ніяк не вийдемо на потрібну дорогу,
Відчуваємо постійну тривогу!
Тротуарами життя повземо,
Так обов'язково віднайдемо проблеми,
Знову не вибратись на дорогу,
Губимось завжди серед простого!
Тротуарами життя біжимо,
За крок до дороги, як стовпи стоїмо,
Не наважуємось йти своїм шляхом,
Обмежені особистим страхом!
Тротуарами життя іноді скачемо,
Знову дорогу життя не побачимо,
Стрибаємо просто, так веселіше,
На свій шлях, знову зійдемо пізніше!
Тротуарами життя ходимо зигзагами,
Між такими як ми - бідолахами,
Серед однакових подорожніх,
Дороги не видно - повно очей порожніх!
На тротуарах життя сидимо,
Не прокидаємось - міцно спимо,
Потрібно піднятись, зробити лиш крок,
До правильних власних думок!
На тротуарах життя дорогу шукаємо,
Хоча куди йти, добре знаємо,
Не вийдемо літом чи серед зими,
Бо там, багато таких як ми!
#521 в Різне
#44 в Поезія
#830 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
