Лабіринтом думок та ілюзій
Розбиті війною
Розбиті війною
Ліхтарі блимали ввечері,
Люди ставали старечими,
Сигнали гуділи на повну,
Втікали всі поголовно!
Небо наповнилось звуками,
Міста жили між розрухами,
Від ночі до ночі, ще й вдень,
Не чутно було пісень!
Темінь ставала яскравою,
Доля людей зовсім кривавою,
Від дня до дня, ще й по ночах,
Сльози текли по очах!
Світло було не світлим,
Ранок став ледь помітним,
Поміж нічних звуків навколо,
Людство рухалось кволо!
Звістки були невтішні,
Помирали святі й трохи грішні,
У вирі буремних потоків,
Іноді хтось ставав одиноким!
Долі були поламані,
Серця немов камені,
Між зруйнованих душ,
Хтось сидів мокрий на суші!
Люди були розбитими,
Ковдрою війни повністю вкритими,
Доля не була милосердною,
Майже до всіх, просто нестерпною!
#521 в Різне
#44 в Поезія
#830 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
