Лабіринтом думок та ілюзій

Мелодія життя

Мелодія життя

 

Мелодія дощу знову звучить,

Котиться й по вікнах тріщить,

Лиш заграючи ввечері дзвінко,

Лине голосно й стрімко!

 

Мелодія вітру щоразу,

Ніби тримає на тебе образу,

Постійно змінюючи створені звуки,

Лунають пісні про розлуку!

 

Мелодія сонця одначе,

Сміється, як тільки заплачеш,

Вона майже не чутна - уявна,

Та лиш твоя й дійсно справжня!

 

Мелодія теплого вечора,

Тихо лягає, як ангел на плечі!

Вона заколисує нас повсякчас,

Зупиняючи й нівелюючи час!

 

Мелодія прохолодної ночі,

Нас відпускати не хоче,

Лиш заколисує безупинно,

Доки сон швидкоплинний!

 

Мелодія ранкових пташок,

Як оазис - живий острівок,

Вона спонукає до звершень,

Ми знову неперевершені!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше