Створено Богом
Сірість дня буденного,
Бентежить і поглинає,
Посеред шуму щоденного,
Щось із сірості нас лякає!
Тьмяність теперішнього,
Приглушує настрій й запал,
Змиває всі фарби з того,
Кого ти мистецтвом назвав!
Розмитість сьогодення,
Викликає приречення,
Розмиває всі фарби з людини,
Яку ти мистецтвом, називав щохвилини!
Млявість даного часу,
Зриває яскраву маску,
Хоч не хоч, роби не роби,
Млявість – прокляття дня чи доби!
Сонливість в моменті,
Додає важких елементів,
Тебе розбиває – ти засинаєш,
Ти ніби живий, та точно не знаєш!
Мистецтвом можна назвати людину,
Що радіє кожну хвилину,
Мистецтво, на яке не впливає нічого,
Людина, що створена Богом!