Лабіринтом думок та ілюзій
Частинки себе самого
Частинки себе самого
Частинки, що збираєш роками,
Пронизані радістю і страхами,
Частинки всесвіту, часточки Бога,
Ти збираєш себе самого!
Крихти, які знаходиш постійно,
Висипаються назад енергійно,
Іноді важко їх підіймати,
Та вони твої – потрібно їх позбирати!
Шматочки, котрих не хватає,
Десь близько від тебе літають,
Їх не видно тільки тобі,
Через самонавіяні фобії!
Уривки, що викреслюєш сам,
Губляться по часовим поясам,
Не зустрінетесь більше ніде,
Ніколи туди не прийдеш!
Компоненти котрих бракує,
Іноді й не існують,
Ти їх вигадав сам – захотів,
Тепер, в глухий кут вже забрів!
Елементи, що видались зайвими,
Вочевидь не були справжніми,
Їх походження горде і чисте,
Та це, не твоє особисте!
В пошуках самого себе,
Невідомо, шлях куди заведе,
Та краще, трішки не дозбирати,
Ніж чужого, в себе понапихати!
#517 в Різне
#43 в Поезія
#804 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
