Поміж думок
Думками покусаний та поглинутий,
Ззовні, як сирота – мов покинутий,
Поки ти, у світі власних думок,
Ззовні все сплуталось у клубок!
Загорнутий у свої думки,
Не можеш підняти й руки,
Поки в голові думки розмовляють,
Ззовні ти завмер – люди не знають!
Затиснутий між своїми думками,
Втрачаєш красу кольорової гамми,
Не можеш відкрити очі,
Лізуть назовні тези пророчі!
Спантеличений своїми думками,
Ледве ворушиш губами,
Не можеш промовити щось назовні,
Адже все сплуталось – клубок повний!
Замріяний своїми думками,
Так і живеш роками,
Всередині буря, жага безумовна,
Назовні лиш тиша повна!
Оповитий думок павутиною,
Загубишся десь між рутиною,
Посади ті думки на клей,
Радій, розважайся – живеш між людей!
Викинь зайві думки з голови,
Живий потічок вже злови,
Підійми! Махай всім руками,
Не живи наодинці з думками!