Лабіринтом думок та ілюзій

В полоні

В полоні

 

У полоні наших днів,

Внутрішній світ спорожнів,

Все виявляється сірим і тьмяним,

Доки всесвіт стає бездоганним!

 

В полоні нашого часу,

Намагаємось бути сучасними,

Туди-сюди, бігом-потихеньку,

Закохуємось в долю миленьку!

 

Полонені всіма незручностями,

Рідко приходим до тями,

Все ніби і добре – оминаємо ями,

Між білого, стираємо чорні плями!

 

Іноді ми вільні-невільники,

В бездоганному стаємо божевільними.

Все є, потрібно ще більше,

Все блискуче - від гіршого гірше!

 

У полоні власних ідей,

Не схожими стаємо на людей,

Живемо за правилами, живемо як всі,

Стискаємо міцно свій гнів у руці!

 

Полонені правилами, що загальні,

Стаємо потихеньку безжальними,

Великі зусилля – спітнілі долоні,

Саме так – ми живемо в полоні!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше