В полоні
У полоні наших днів,
Внутрішній світ спорожнів,
Все виявляється сірим і тьмяним,
Доки всесвіт стає бездоганним!
В полоні нашого часу,
Намагаємось бути сучасними,
Туди-сюди, бігом-потихеньку,
Закохуємось в долю миленьку!
Полонені всіма незручностями,
Рідко приходим до тями,
Все ніби і добре – оминаємо ями,
Між білого, стираємо чорні плями!
Іноді ми вільні-невільники,
В бездоганному стаємо божевільними.
Все є, потрібно ще більше,
Все блискуче - від гіршого гірше!
У полоні власних ідей,
Не схожими стаємо на людей,
Живемо за правилами, живемо як всі,
Стискаємо міцно свій гнів у руці!
Полонені правилами, що загальні,
Стаємо потихеньку безжальними,
Великі зусилля – спітнілі долоні,
Саме так – ми живемо в полоні!