Кімната життя
В кімнаті страху, поміж пітьми,
Ходили істоти, що звались людьми,
Бродили в пошуках надмірностей,
Не зважаючи на всі закономірності!
В кімнаті темній, поміж тіней,
Ходили руйнівники червоних ліній,
Снувались у пошуках доброї долі,
Та були в жадоби в неволі!
В кімнаті, де світла не було,
Сумління істот немовби заснуло,
Шукали добробуту вогники,
Не зважаючи на чужі крики!
В кімнаті, де очі не очі,
Було багато охочих,
Нишпорили по закутках,
Не жахаючись - а наводячи жах!
В кімнаті незрячих й сліпих,
Доля давала під дих,
Шукали надмірностей й втіхи,
А отримали лиш на горіхи!
В кімнаті, що зветься життям,
Ходили всі по п’ятам,
Шукали вигод і пригод,
Зламали життєвий свій код!
В кімнаті, де ти постійно,
Не шукай зайвого – живи самостійно,
Потрібно трішки совісті мати,
Щоб іноді виходити з тієї кімнати!