Половинками
Проживаємо половинками цілого,
Поміж доброго й злого – між зрілого,
Це неабияк дратує нашу уяву,
Сонну, буремну чи мляву!
Живемо половинками цілого,
Серед кольорового, чорного й білого,
Половинки, що неможливо з’єднати,
Все одно заносимо в хату!
Існуємо половинками цілого,
У відтінках безбарвного й сірого,
Губимось іноді в тій темноті,
Збираємо половинки у глухій тісноті!
Виживаємо половинками цілого,
Серед простору спорожнілого,
Одна половинка між людей губиться,
Інша в самотності знову тулиться!
Обертаємось половинками цілого,
Ніби частинки фрукту неспілого,
Одна часточка жива і буяє,
Інша гнила – здорової половинки не знає!
Половинками цілого хизуємось,
До тих пір, поки не здуємось,
Половинка тіла й половинка мозку,
Ніяк не з’єднаються жорстко!
Половинка, що переважає,
Іноді нам заважає!
Паплюжимо все різними вчинками,
Ми застрягли між двома половинками!