Ріками крові
Кров тече червоними ріками,
Крики людей, що стали каліками,
Це не спинити – потік стрімкий,
Теперішній день доволі крихкий!
Плач лунає дзвінко навколо,
Сьогодні твоє – завтра моє соло,
Зупинити це неможливо,
Людина під градами куль є вразлива!
Крик дзвенить, аж ріже вуха,
Не зламати нашого духу,
Ми не самі, ти не один – не одна,
Скільки життів, забрала клята війна!
Біль несеться стрімкими потоками,
Поки ступаємо дрібними кроками,
Клята війна принесла розруху,
Цим не зламати нашого духу!
Смуток і сум заполонили душі,
В ріках крові, ще дехто на суші,
Та потихеньку ті ріки,
Поглинають все більше навіки!
Травми і чернь заполонили серця,
Перед очима лиш тіло мерця,
Всі люди у полоні страждання,
Існують лиш нестерпні зітхання!
Ріки крові тектимуть і далі,
Попри спроби ворожі невдалі,
Ціна свободи, надії й любові,
Постійно зростає ріками крові!