Українка та українець
Людина займалася пересічними справами,
У країні, що насичена барвами,
Парубок був завзятий - він молодець,
Іноді називали його українець!
Людина додавала краси середовищу,
Вистава життя - була тим ще видовищем,
Неземна врода - голосок лунав дзвінко,
Іноді називали її українка!
Сильні та мужні - незламні,
Захищали життя і традиції давні,
Воля притаманна чоловіку та жінці,
У цій місцині жили українці!
Вони гомоніли - постійно у русі,
Їх сила, була у незламному дусі,
Поміж безмежних своїх манівців,
Сила силенна була українців!
Люди, що постійно жили в боротьбі,
Віками тягар несли на собі,
Все, що осяяно було промінцями,
Оспіване в піснях було українцями!
Серед краси неземної та вроди,
Вічний дух пращурів там хороводив,
Танцювали гопак - медовуху наливали по вінця,
Справжнього не зламати було українця!
У краях, де повно етносів різних,
Гудуть трембіти на схилах засніжених,
Ще не дописана остання сторінка,
Там живуть: українець та українка!