Лабіринтом думок та ілюзій

Українка та українець

Українка та українець

 

Людина займалася пересічними справами,

У країні, що насичена барвами,

Парубок був завзятий - він молодець,

Іноді називали його українець!

 

Людина додавала краси середовищу,

Вистава життя - була тим ще видовищем,

Неземна врода - голосок лунав дзвінко,

Іноді називали її українка!

 

Сильні та мужні - незламні,

Захищали життя і традиції давні,

Воля притаманна чоловіку та жінці,

У цій місцині жили українці!

 

Вони гомоніли - постійно у русі,

Їх сила, була у незламному дусі,

Поміж безмежних своїх манівців,

Сила силенна була українців!

 

Люди, що постійно жили в боротьбі,

Віками тягар несли на собі,

Все, що осяяно було промінцями,

Оспіване в піснях було українцями!

 

Серед краси неземної та вроди,

Вічний дух пращурів там хороводив,

Танцювали гопак - медовуху наливали по вінця,

Справжнього не зламати було українця!

 

У краях, де повно етносів різних,

Гудуть трембіти на схилах засніжених,

Ще не дописана остання сторінка,

Там живуть: українець та українка!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше