До вершин
Плавно зійди на свій Еверест,
Це буде повністю правильний жест,
Коли маєш мету, йдеш угору,
Там немає непотрібних заторів!
Повільно пробирайся на Кіліманджаро,
Над вулканічною лавою, поміж жару,
Твій шлях небезпечний, тернистий,
То ж швидко сторінки перелистуй!
Дістанься тепер до вершини Монблану,
Вдихни, дотримуйся власного плану,
Лиш в точці, куди важко дійти,
Можна потрібні думки віднайти!
Тепер заверши - застрибни на Говерлу,
Щоб сумніви й страхи, тебе не роздерли,
Адже гора в ріднім краю,
Свідомість твою переносить до раю!
Скільки бразів, не сходив на гору,
Ніколи не звикнеш до свого фурору,
Раз за разом, тягне до сходження,
Ох, ці відчуття неземного походження!
Навіть забіг до вершини вулкану,
Щастя приносить каплю жадану,
Емоції звершень не передати словами,
Спогади, будуть гріти душу роками!
Нехай буде незламна воля твоя,
Підіймайся! У кожного вершина своя!