Лабіринтом думок та ілюзій
Поглинуті
Поглинуті
Тихим безлюдним світом,
Ходитимеш зимою чи літом,
На самоті, де океани та гори,
Лісами бігають дивні потвори!
Спокійною пустою країною,
Блукатимеш між руїнами,
Один, шукатимеш кращого,
Пробираючись непрохідними хащами!
Безшумним порожнім містом,
Снуватимешся без змісту,
Пробиваючись крізь павутиння,
Що розросталось невпинно!
Мовчазною самотньою вулицею,
Йтимеш, десь трішки скулившись,
Пролізаючи в кожну щілину,
Де небезпечно кожну хвилину!
Німим одиноким будинком,
Тинятимешся без зупинки,
Суючи носа в кожен куток,
Зробиш фінальний ривок!
В порожній безлюдній кімнаті,
Сидітимеш немов ти безхатько,
Навколо нікого - ти сам,
Не довіряй часовим поясам!
Прокинувшись між невідомих годин,
Ти зрозумів: залишився один!
З кімнати лунала істерика - був дикий сміх,
Але всесвіт поглинув усіх!
#517 в Різне
#43 в Поезія
#804 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
