Лабіринтом думок та ілюзій
Знову живі
Знову живі
Світло падало на пісок,
Пекло по звірячому, був просто шок,
Люди товпилися осторонь,
Тепло прилягало до їхніх долонь!
Сонце зиркало на асфальт,
Легкий вітер закрутив ніжний вальс,
Людство відходило на обочину,
В таку жару, в межах злочину!
Промені вп'ялися у дахи,
Хтось на дворі, хтось притих,
Людяність ховалася в хаті,
Промені видавались пекучі й чубаті!
Сяйво відблискувало у воді,
Так було сьогодні й тоді,
Особистості вдивлялися в воду,
Любувалися тим, як сонце приходить!
Струмені сіялись по траві,
Надто яскраві, пекучі й живі,
Індивіди любувались цим дійством,
Прогулюючись вранішнім містом!
Потоки тепла вже гуляли місциною,
Як після дощу - трохи зимною,
Хтось вже ходив - інший збирався,
Сонячний день врешті-решт підкрадався!
Ранок звалювався на людей,
Сонечко додавало яскравих ідей,
Відблиски на руках - промені на траві,
Чудово! Почуваємось знову живі!
#517 в Різне
#44 в Поезія
#823 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
