Лабіринтом думок та ілюзій
Пішоходи стихійних доріг
Пішоходи стихійних доріг
Йдучи потихеньку зазираємо за ріг,
Там пішоходи стихійних доріг,
Як завжди: метушаться, поспішаючи,
Один одного міцно тримаючи!
Один ледве повз - другий біг,
Обидва пішоходи стихійних доріг,
У спокійному ритмі нашого світу,
Ставлять безліч необдуманих міток!
Перший скакав - другий приліг,
Обидвоє каліки стихійних доріг,
Здається: вони ходять сліпими,
Іноді прокидаючись в слизькі зими!
Хто міг і хотів - хтось не міг,
Вони пішоходи стихійних доріг,
Буває приходить натхнення,
Тоді пішоходи йдуть на зелений!
Один програв - другий переміг,
Змагалися пішоходи стихійних доріг,
Немов проходячи річковими порогами,
Йшли вперто назустріч тими дорогами!
Їх іноді декілька - буває що всі,
Кружляють вздовж кривої осі,
Ніхто не підкорить фінальний забіг,
Є лиш пішоходи стихійних доріг!
Чому пішки снуватись тими шляхами?
Так швидше - не потрібно об'їжджати роками!
В голові гармидер, неохайний барліг,
Всюди снуються, пішоходи стихійних доріг!
#518 в Різне
#44 в Поезія
#826 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
