Митці апокаліпсису
Очі сіріють - погляд твердне,
Між життя війни, що буремне,
У тумані чорних сердець,
Працює невпинно митець!
Мозок холоне - душа задубіла,
Серед війни лиш уява вціліла,
В дощах сліз безупинних,
Митець працює між винних й невинних!
Руки німіють - ноги не йдуть,
Вітри війни біди женуть,
Серед такої картини,
Митці створюють все, щохвилини!
Тіло заклякло - розум в тумані,
Між війни не всі бездоганні,
Вирізняються лиш мистецтва жреці,
Хороше вбачають тільки митці!
Я не я, ти не ти, ми не ми,
Мистецтво вмирає посеред війни,
Розгледіти яскраве у вогнищі війн,
Може митець, що творить постійно!
Війни йдуть - витвори гинуть,
Звуки нетерплячості іноді линуть,
Серед стогонів та поміж хаосу,
Працюють митці апокаліпсису!