Лабіринтом думок та ілюзій
Нічого святого
Нічого святого
Ми - як статуя Сфінкса,
Спотворена сторіччями раса,
Загадкова, небезпечна, цинічна,
Маса людська різнобічна!
Ми - як статуя Зевса, Бога,
Велична й одночасно убога,
Це вже не міф – це існування,
Наше життя – виклики та сподівання!
Ми - як статуя Будди,
Здається велична – та сується усюди,
Існування в такому світі,
Де люди не зовсім привітні!
Ми - як статуя Свободи,
Що викладає до неба сходи,
Коли хочеться бути вище всіх,
Це викликає лиш дикий сміх!
Ми - як статуя нової ери,
А по суті – ненажери й химери,
Кам’яні, що застигли у миті,
Рухи криві – серця смолою всі оповиті!
Ми - як статуї всесвіту всього,
В яких, не залишилось нічого святого!
#517 в Різне
#43 в Поезія
#804 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
