Лабіринтом думок та ілюзій
Велика сім’я
Велика сім’я
Хто ми? Ангели прийдешньої ночі!
Хто ми? Демони дня що минає!
Живемо жваво й охоче,
В шпаринки усі зазираємо!
Де ми? На планеті прекрасній!
Де ми? На території власній!
Живемо з теплом та холодом,
Боротися звикли ще з молоду!
Як ми? Як завжди – чудово!
Як ми? Завжди вибираємо довго!
Живемо між постійних сумнівів,
Сюди нас таки хтось привів!
Що ми? Звідки ж нам знати!
Що ми? Нас навчили кохати!
Живемо як звірі – інстинктами,
Це доведено нашими вчинками!
Для чого ми? Ніяк невідомо!
Для чого ми? Ми тут як вдома!
Живемо іноді – не живемо,
Думка літає: що все це даремно!
Куди ми? Завжди йдемо прямо!
Куди ми? На край всесвіту – поміж ями!
Живемо минаючи прірви та скелі,
Постійно сумні – буває веселі!
Це точно ми? Так, але іноді я!
Це точно ми? Це лиш думка моя!
Живемо сумніваючись в своєму я,
Як одна восьмимільярдна сім’я!
#517 в Різне
#43 в Поезія
#804 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
