Моя Атлантида
Тут я завжди як вдома,
Де зникає неабияка втома,
Місце з уяви, з незабутнім краєвидом,
Країна спокою й тиші - моя Атлантида!
Там завжди сонячно, завжди тихо,
Без перегонів й жодного лиха,
Уявна місцина глобальних масштабів,
Де я постійно сміявся й радів!
Територію, що нагадує мій едем,
Ніколи, вдвох чи в трьох не знайдемо!
Тут місця лиш для одного, в цій лаві,
Тільки я бродитиму у власній уяві!
В голові моїй шматочок раю,
Де живу іноді - куди часто зникаю,
Там жити яскраво, жити не стидно,
Частенько поринаю в свою Атлантиду!
Місцина, де є моря й океани,
Чаруючи манить - вона бездоганна,
Навкруги: острови, ліси та гори,
А тихий вечір наповнюють зорі!
Країна мрій та чудес,
Де почуваюсь завжди як Зевс,
Вона створена лиш моєю уявою,
Нескінченною, різнобарвною і цікавою!
Єдине місце, де б жити хотів,
Вирує в уяві й на самоті,
Країна ілюзій з фантастичним видом,
Новостворена моя Атлантида!