Лабіринтом думок та ілюзій
Примари
Примари
Поміж густих білих хмар,
Живемо у світі примар!
Ми живі й неживі одночасно,
Основне: зрозуміти це вчасно!
Між тисяч блискучих вогнів,
Проявляємо вдячність і гнів!
Губимось серед всього живого,
Це викликає спазм і тривогу!
Ні! Та ми зовсім живі!
Просто такі міркування криві!
Ми життя відчуваємо,
Щасливо завжди почуваємось!
У світі, де багато штучного,
Недостатньо слова влучного!
Навколо стільки замінників,
Що намножились впродовж всіх віків!
Живемо у світі примар,
Ні? Увімкніть вже ліхтар!
Знову все всіяно хмарами,
Основне: самим не стати примарами!
А може це особливість чи дар,
Жити у світі примар?
Буває: нашої немає вини,
Тому, що примари – це ми!
#521 в Різне
#44 в Поезія
#830 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
