Лабіринтом думок та ілюзій
Ми люди
Ми люди
Загартовані, йдемо між зливами,
Ми люди – є особливими!
Ми всюди – нами заповнене все,
Навколо нас, теж особливе усе!
Відчайдушні, сидимо під дощами,
Ми люди – все інше між нами!
Нас багато – снуємось по кутках,
Ми особливі – читай по губах!
Налякані, тікаємо від граду,
Ми люди – для нас це занадто!
Нас повно – ми скромні й хтиві,
Ми люди – ми такі особливі!
Сильні, йдемо проти вітру,
Ми люди – пориви нас не зітруть!
Намножилось нас, часи такі дивні,
Ми люди – надто вже особливі!
Хоробрі, пробираємось ураганами,
Ми люди – не є бездоганними!
Наші предки міцні, нащадки вразливі,
Ми люди – завжди особливі!
Збентежені, йдемо крізь сніги,
Ми люди – ходимо поміж віки!
Нам серйозність й причуди властиві,
Ми люди – ми особливі!
Помірковані, йдемо не йдемо,
Ми люди – нам все одно!
У нас сильні серця, а душі вразливі,
Ми люди – ми особливі!
У всесвіті, де все мерехтливе,
Завжди є щось особливе!
Там істоти мають свої причуди,
У нас вони особливі – ми люди!
#517 в Різне
#43 в Поезія
#804 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
