Бажання
Ураган бажань знову нахлинув,
Збив з ніг, зіштовхнув, перекинув!
Ми боролися з вихором разом,
Болісно, сильно, зі сказом!
В урагані бажань загубились,
Піднялись, віднайшлись, притулились!
Не перемогти у тій боротьбі,
Та без бажань, жити яку ганьбі!
Між урагану бажань придушило,
Нас тривожило, сіпало та бісило!
Не хочемо ми без бажань,
Краще мільйон покарань!
Серед урагану бажань знову,
Віднімає розум, іноді мову!
Ми мріємо, хочемо, бажаємо,
Все переписуємо, закони стираємо!
В урагані бажань зустрічаємось,
Всі разом задихаємось!
Нам не підвладні зізнання,
Є лиш щось, тільки наші бажання!
Ураган бажань нас поглинув,
В невідомість закинув!
Це нікого вже не лякає,
Бажання, все одно не зникають!
Ми як прокляті в урагані,
Тонемо в заздрощах й зазіханні!
До біса совість чи покарання,
Є лиш одне – наші бажання!