Розділ 49

Минуло п'ять днів, і замок, що нещодавно здригався від передсмертних криків та вибухів магії, нарешті почав оговтуватися. Медпункт, який був епіцентром жаху, поступово перетворювався на місце, де життя брало гору над смертю.

Стан наших друзів був важким, але стабільним.

Галлі, який до останнього тримав північну браму, попри численні рвані рани від ворожих клинків, нарешті почав підводитися на милицях, хоча кожен крок давався йому з гримасою болю.

Ньют, чия нога була понівечена глибоким порізом, вже міг сидіти на ліжку, вперто відмовляючись від допомоги, коли намагався перебинтувати себе самотужки.

Албі, чиє тіло ще вкривали плями від отруйних магічних опіків, почав потроху відкривати очі, а дівчина, що не відходила від нього, тепер лише зрідка залишала його, щоб принести свіжої води.

Фрайпан, чиї руки були пробиті наскрізь, терпляче зносив перев'язки, не втрачаючи оптимізму, хоча рухати пальцями йому було все ще неймовірно складно.

Томас, чиї груди були пошматовані ворожим закляттям, повільно йшов на поправку завдяки магії Терези, яка ні на крок не відходила від його ліжка.

Дивлячись на них, я відчувала, як на серці ставало легше.

Але справжнім джерелом нашої радості були Джей та Ліра. Вони виявилися неймовірно тихими й грайливими малятами. Вони агукали, довірливо сопіли і дарували нам такі щирі, беззубі посмішки, що всі жахи минулого тьмяніли. Їхні пухкенькі щічки хотілося цілувати щосекунди, відчуваючи ніжність, яка була для нас раніше недоступною розкішшю.

Минув місяць. Наближалися хрестини, і я твердо знала, хто має стати для них духовними батьками.

Одного вечора, коли малята нарешті заснули в своїх колисках, ми з Мінхо сиділи на балконі, вдивляючись у зоряне небо.

— Мінхо, — почала я, обережно торкаючись його плеча. — Я вирішила щодо хрещених. Настя стане хрещеною мамою, а Галлі — батьком. Я хочу поставити їх разом.

Мінхо підняв на мене погляд, у якому відбилося легке здивування, що швидко змінилося розумінням.

— Ти впевнена? — тихо запитав він. — Ти ж знаєш, який Галлі впертий, а Настя... вона занадто тендітна для нього.

— Я бачила, Мінхо, — я притиснулася ближче. — Я бачила, як Настя кожну ніч, поки Галлі був без тями, сиділа біля нього. Вона плакала, тримала його за руку і просила тільки про одне — щоб він прокинувся. Вона віддала йому всю свою віру. Це не можна ігнорувати.

Мінхо на мить замовк, вдивляючись у темряву. Він знав, як важко було Галлі прийняти допомогу, але він також бачив відданість Насті.

— Ти хочеш зіграти на їхніх почуттях, Марі? — він ледь помітно посміхнувся, ховаючи посмішку в кутиках губ. — Ми обоє знаємо, що між ними щось є. І якщо ми поставимо їх поруч біля вівтаря, їм доведеться визнати це хоча б перед самими собою.

— Саме так, — підтвердила я. — Мені цікаво подивитися, як вони будуть поводитися. Вони обоє пройшли через пекло, і мені здається, це було б правильно. Ти не проти такої «стратегії»?

Мінхо обійняв мене, притягуючи до себе.

— Я ніколи не буду проти твоїх рішень, коли вони стосуються наших дітей, — сказав він, цілуючи мене в скроню. — Це сміливий хід. Галлі навряд чи вміє висловлювати вдячність словами, але під час хрестин, тримаючи наших дітей, він не зможе втекти від того, що до нього відчуває Настя. Нехай буде так. Подивимося, чи вистачить у них сміливості зробити наступний крок.

Я видихнула, відчуваючи полегшення. План був затверджений. Ми готувалися до свята, яке мало стати початком нового життя не лише для наших дітей, а й для двох душ, які так відчайдушно потребували одне одного, навіть самі про це не підозрюючи.

_______________________________________________________________________________________
 

Я знайшла Настю в бібліотеці, в найзатишнішому куточку біля вікна. Вона з головою поринула в книгу, і я впізнала обкладинку — це був один із тих напружених дарк-романсів, які ми обидві так любили за їхню емоційну глибину і гостроту.

Я підійшла тихо, але вона все одно здригнулася, опускаючи книгу.

— Настю, — почала я, сідаючи поруч і заглядаючи їй у вічі. — Ми з Мінхо довго думали, кому довірити найцінніше, що у нас є. Ми хочемо, щоб ти стала хрещеною мамою для Джея і Ліри.

Її очі вмить наповнилися сльозами радості. Вона кинулася мене обіймати, ледь не впустивши книгу на підлогу.

— Маріє! О Боже, це найкраща новина в моєму житті! Я... я буду найвідповідальнішою хрещеною, обіцяю!

— Я знала, що ти погодишся, — посміхнулася я, але потім додала з ноткою винуватості: — Але є ще один момент. Ми вирішили, що хрещеним батьком має бути Галлі. І ми б хотіли, щоб ви стояли разом.

Настя миттєво відсахнулася, її обличчя витягнулося, а вираз щастя змінився на легку розгубленість.

— Галлі? Серйозно? Він же... він же нестерпний! Ми з ним навіть п'яти хвилин не можемо провести без суперечки! — вона почала активно жестикулювати, але я помітила, як її щоки вкрилися яскраво-червоним рум'янцем, який вона відчайдушно намагалася приховати, відвертаючись до вікна.

Я не змогла стримати посмішки. Моя інтуїція мене не підводила.

— Ой, ну ти ж знаєш Мінхо, — я зітхнула, майстерно граючи роль дружини, що нібито не має впливу на чоловіка. — Він наполіг. Сказав: «Галлі — єдиний, хто зможе захистити їх так само фанатично, як і ми». Я намагалася сперечатися, але ти ж знаєш його впертість. Він вже все вирішив і навіть не питав моєї думки.