1 Глава

Коли я доторкнулася до води, я не зразу зрозуміла, що вода дуже дивна, і не тільки вода. Навколо був світанок. Так, справді, я не жартую. Здається в мене зараз буде істерика. Що зі мною трапилося за останні 10 хвилин? За ті хвилини, як я випливала на берег, я згадала, що трапилося. І мені це не сподобається. Сидівши на піску та обдумуючи, що таки сталося я ніяк не могла зрозуміти чому Марк з’ївся на мене і на мою маму? Що вона йому зробила, і як він її повнить? Спитаєте чого він ж старший за тебе. Це то да, але є одна поправочка він старший за мене на 3 місяця. Так, стоп де в Києві та ще й не так далеко бережочок з піска. Почавши озиратися я зрозуміла щось тут не те. Поблизу не було ніякого моста, багатоповерхівок, да що тут міст , це місце зовсім не похоже на Київ. Я що в Раю Чи це сон?

Сидівши та розглядувавши околиці, я думала що робити далі. І раптом почула крик.

-Оскард стій!- мене це насторожило і я озирнулася  на джерело звуку та побачене мене не обрадувало. На мене мчався величезний пес, здається вівчарка. Я різко зірвалася з місця і почала бігти не розбираючи дороги. Пробігши приблизно десять метрів я вирішила озирнутися. Я не зразу побачила де собака, але коли побачила наскільки вона близько почала бігти ще швидше. І коли я почала обертати голову назад, побачила попереду силует і врізалася в нього. Піднявши голову потонула в темряві його очей, і в перше втратила свідомість.

***

Я біжу по незнайомим вуличкам лабіринту.  Мені здається, що я знаю куди мені йти, хоч і бачила все в перше. Прибігши до середини лабіринту я побачила жінку, яка сиділа на лавці, це була моя мама. Я зупинилася і мене замітили, за мить вона опинилася біля мене взявши мене за руки  і поспіхом промовивши:

-Я все тобі поясню, тільки знайди мене як найшвидше, - я починаю приходити до тями, і розумію, що це сон, але останні слова я добре почула, та запам’ятала - будь обережна тобі загрожує небезпека.

Я прокидаюся через те, що біля мене хтось сидів і пропалював мене своїм поглядом. Прокинувшись остаточно я побачила, що на мене дивиться з роздратованістю один погляд. Озирнувшись навкруги я побачила, ще двох людей-це були лікар який в цей момент щось записував в свій записник і медсестра, яка поправляла подушку та присутність одної персони мені було не зрозуміло. Перший замітив моє пробудження лікар і запитав мене як я себе почуваю:

     -Дитина, як ти себе почуваєш?- зазвучав стурбований голос лікаря. Через якого всі присутні звернули увагу.

     -Паморочиться голова, троги.- промовивши це я хотіла привстати  і одразу ж попросила,-Можна води, будь ласка?-Медсестра підірвалася з місця і подала мені стакан води. Випивши трохи я подякувала і мій погляд впав на нього. Він одразу помітив мій погляд.

-Хто ти, і як сюди потрапила?- на перший погляд спокійно запитали мене. Мабуть на моєму обличчю було легко зрозуміти, що я злякана і здивована.

Влад Тихий 

За тою роботою я майже ніколи не виходив просто подихати свіжим повітрям, але на цей раз моя мати можна сказати випроводила мене з мого кабінету, пояснюючи те, що вона позбирає пил і принесе туди вазони. Я був не проти тому і вирішив пройтися поблизу озера. І почув як моя сестра кличе Оскарда це наший пес. Спочатку я був здивований, так як Оскард не кидався:  ні на нашу сім’ю, ні на прислуг, навіть на гостей він також не накидався. Не накидався… Тому я поспішив подивитися, що трапилося, ну і допомогти якщо буде потрібно. Побачити абсолютно промоклу і налякану дівчину, яка мчалася прямо на мене я був не готовий побачити. Коли я подивився в ту сторону куди дивилася вона побачив як пес біжить прямо на мене. І в ту мить вона врізається в мене падаючи в безпам’ятцтво . Швидко підхвативши її на руки, сказав Оскарду сидіти. А сам попрямував в замок роздумуючи над тим як вона сюди потрапила, так як це місце одне з найзахистиніших місць, і як її звати? Швидко зайшовши в замок віддав приказ служниці, щоб вона покликала цілителя в кімнату під номером 5. Я пронумерував кімнати, щоб мені і персоналу було легше орієнтуватися і обминути недорозумінь. Зайшовши в кімнату, поклав на ліжко і в ту ж хвилину прийшов цілитель з ученицею які одразу приступили до роботи.

Христина Лисенко

Дивлячись на нього я думаю говорити йому правду, що це все мені сниться чи щось придумати. Але кинувши, ще один погляд на нього розумію, що краще почати говорити зараз, а то тишина і він стають напруженішими.

-Христина. Христина Лисенко.- що говорити далі?

- Як ти потрапила до мого маєтку?

Я помітила як лікар глянувна мене і мабуть вирішив мені допомогти, так як він підійшов до незнайомця і сказав:

-Пані Христині краще зараз відпочити, в неї не стабільний дар і шоковий стан.

-Гаразд потім поговорим і ти мені все розкажеш.

 Він вийшов і я здихнула з полегшенням. Лікарі показав на баночки і розповів мені і служниці через скільки потрібно пити ті чи інші таблетки. Стоп, він настільки багатий, що має служницю чи горнічну? Мабуть горнічну. Коли мене залишили на самоті я почала думати  і згадувати, що зі мною сталося. І на даний момент, я в шоці. Цей сон все дивнішає.