Після успішної місії у вікторіанську епоху, Ліана і Максим повернулися до монастиря Хранителів часу. Вони обоє відчували, що їхнє розуміння часу та його таємниць поглиблюється з кожною місією. Одного дня, коли Ліана вивчала зоряні карти, вона виявила дивну аномалію – зірку, яка з'являлася і зникала з карт непередбачувано. Це було явище, яке вона ніколи раніше не спостерігала. Ліана поділилася своїм відкриттям з Максимом, і вони вирішили разом дослідити цю загадку. Вони використали хронометр, щоб відстежити зірку, і опинилися у далекому минулому, на землях, які були втрачені в часі. Там вони зустріли древній народ, який жив у гармонії з часом, використовуючи його не як лінійний потік, а як циклічний. Ці люди мали знання, які були забуті сучасним світом, і вони охоче поділилися ними з Хранителями. Ліана і Максим провели там деякий час, вивчаючи древні традиції та вчення. Вони дізналися про "Вузол часу" – місце, де всі часові лінії перетинаються, і де можна впливати на великі історичні події. З новими знаннями та розумінням, Ліана і Максим повернулися до свого часу, відчуваючи, що їхній досвід у забутих часах дав їм нові інструменти для виконання своєї місії як Хранителів часу.