Лабіринтами часу

Розділ V

Максим стояв на перехресті часу, його рука тремтіла над хронометром. Він міг відчути пульс історії, що бився в його жилах. Він закрив очі і згадав слова матері: "Життя – це низка виборів, і кожен вибір веде нас до нової долі." Він відкрив очі, погляд його був твердим і визначеним. Він підійшов до батька, який танцював, не знаючи про турботи, що чекали його в майбутньому. "Тату," – сказав Максим, коли музика стихла. "Я маю з тобою поговорити. "Микола Петрович обернувся, здивований. "Хто ти?" – запитав він. "Я – твій син," – відповів Максим, і в його голосі звучала рішучість. "І я прийшов з майбутнього, щоб попередити тебе про небезпеку." Батько дивився на нього з недовірою, але в очах Максима була правда, яку не можна було ігнорувати. "Ти маєш повернутися зі мною," – продовжив Максим. "Твоє зникнення призведе до трагедії в майбутньому." Микола Петрович дивився на свого сина, і в його серці зародилася надія. Він поклав руку на плече Максима. "Я вірю тобі," – сказав він. "Поведи мене додому." Максим активував хронометр, і разом вони ступили у вихор часу, що забрав їх назад до майбутнього. Коли вони повернулися, Максим побачив, як його мати біжить до них зі сльозами радості. Вони обійнялися, і в цей момент Максим зрозумів, що вибір серця завжди веде до правильного шляху.

Галина Максимчук-Атаманюк

Подобається

#515 в Фантастика
#132 в Наукова фантастика

У тексті є: подорожі в часі, подорож у часі_різні світи, у тексті є:

Відредаговано: 01.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись