Розділ ІV

Максим тримав хронометр у руках, відчуваючи його холодну металеву поверхню. Він знав, що перед ним стояло рішення, яке могло змінити все. Він міг повернутися до свого часу з відповідями, або ж він міг спробувати знайти свого батька, ризикуючи загубитися у складках історії. Він вирішив ризикнути. Встановивши стрілки на дату, коли його батька бачили востаннє, Максим натиснув на кнопку. Світ навколо нього знову почав викривлятися, і він відчув, як під ногами зникає тверда земля. Коли він відкрив очі, він опинився у великому залі з високими стелями, де люди в елегантних костюмах танцювали під звуки оркестру. Він був на балу в минулому, і серед танцюристів він побачив обличчя, яке він ніколи не забуде – обличчя свого батька. Микола Петрович був тут, живий і здоровий, танцюючи з жінкою у вишуканій сукні. Максим пробивався крізь натовп, намагаючись дістатися до нього, але коли він був майже поруч, хтось поклав руку йому на плече. "Ти не повинен бути тут," – промовив чоловік у темному костюмі, який стояв поруч з ним. "Ти порушуєш правила часу. "Максим обернувся, щоб подивитися на нього. "Хто ви?" – запитав він. "Я – хранитель часу," – відповів чоловік. "І я прийшов попередити тебе. Ти не можеш змінити минуле, не порушивши майбутнє. "Максим відчув, як його серце тоне в розпачі. Він так близько підійшов до відповідей, яких шукав, але тепер перед ним стояв вибір – залишити все як є або ризикнути і спробувати врятувати свого батька. "Що мені робити?" – запитав він хранителя. "Ти мусиш вирішити сам," – відповів хранитель. "Але пам'ятай, кожен вибір має свою ціну." Максим стояв на перехресті часу, роздираючись між бажанням знайти батька і страхом перед невідомими наслідками. Він закрив очі, і в його голові промайнула думка про матір, яка чекала його в майбутньому, і про батька, який танцював у минулому. Він зробив свій вибір…