Розділ 16

У дверях стояв вампір, древній вампір, це відчули усі. Вираз його обличчя випромінював спокій, і він пильно оглядав присутніх. Схоже його не турбувало те, що він знаходився в місці, яке належало білій магії.

• Грегу, - тихо сказала Онора,- що привело тебе сюди?
• Мабуть причина та сама, що й у вас, -  спокійно промовив він, заходячи до кімнати.
• Ти хочеш врятувати Діану? – з надією запитав Адам, хоча не міг зрозуміти навіщо це могутньому вампіру, який служить злу.
• Ні. Врятувати я хочу Ліяма, але оскільки, без дівчини він не дозволить себе рятувати, то дівчину я теж врятую,- спокійно відповів вампір.
• То життя моєї сестри залежить від вампіра і принца Темряви? Чому ми повинні вам вірити? – хлопець нервово розглядав вампіра.  Він намагався зрозуміти, що задумав Грег і чи часом це не якийсь підлий план Володимира.
• Тому що я єдиний хто може вам допомогти і я знаю те, чого не знає ніхто, навіть Володимир.
• Говори, - озвався Азраель. Він не відчував ворожості у присутності Грега, тому вирішив, що його варто вислухати.
• Ну що ж, думаю ви вже здогадалися для чого Володимиру Лабіринт,- усі кивнули, - а нащадки відьом?
• Щоб заполучити нашу силу,- відповів Адам.
• Не зовсім,- відповів Грег і пильно подивився на хлопця. В того по шкірі одразу ж побігли мурашки. – Володимир дуже давно мріяв заполучити владу, він ненавидів свого брата за те, що той був таким чесним, дотримуючись перемир’я. Тоді він почав шукати різні способи отримати те чого так прагнув. На це у нього пішло дуже багато часу і сил. Якось до його рук попала одна книга. Книга дуже давня і могутня, у ній містилася така чорна магія, яку ніхто і уявити не міг. Там він знайшов заклинання безсмертя, яке так довго шукав його брат. Але для закляття йому потрібна така сила, якої не було навіть у володаря Темряви. Для цього йому потрібен нащадок відьми, а вас виявилося двоє.
• Це ми знаємо, - відповів Адам, від Грега віяло холодом. Він бачив, що Онора і Азраєль не очікують від нього якоїсь підлості, але хлопець не довіряв йому і тримався на сторожі. – Але він не отримає нашої сили. Ми ще її навіть не отримали, ми не знаємо чим володіємо.
• Те, що сила не проявилася не означає що її немає у вашій крові. Вона є і дуже скоро проявиться. Тепер Володимир знає про вас і  що сила вдвічі могутніша, він будь-яким способом заволодіє нею.
• Йому потрібна скриня, ми це знаємо,- озвалася Онора, вона не здавалася стривоженою, вона наче дуже добре знала вампіра і не чекала від нього небезпеки. – А отже, знайде спосіб як до неї дістатися. Тому ти нам допоможеш,  або тобі тут не місце.
• Ти не змінилася Оноро, відтоді як ми бачилися востаннє, - посміхнувся вампір і в його очах з’явився блиск, спогади з минулого.
• Зараз не час згадувати ті часи,- відповіла вона, відвертаючись від нього, вона теж пам’ятала. – Як ти можеш нам допомогти?

Спочатку вампір говорив неохоче, пройшло кілька годин, коли він нарешті почав говорити те, що всіх  так цікавило. Весь час Адам сидів мовчки, він багато чого не міг зрозуміти. Відьомське минуле було дуже заплутаним і хлопець лише тепер починав розуміти, яка сила була у нього і його сестри.

Грег розповів, що скриня потрібна Володимиру для того щоб увібрати усю силу, яка накопичилася я в ній протягом багатьох століть. Для цього йому потрібна сила відьом, лише людина з відьомською кров’ю могла торкатися скрині без жодних мук, а тепер коли він дізнався, що  відьомською силою володіють аж двоє, він просто засліплений бажанням отримати скриню і стати непереможним.

Оскільки  у порталі опинився Ліям і Діана, він отримає те, що хоче. Однак, Діана не захоче так легко віддати скриню.

У нього є дуже великі шанси змусити її віддати скриню,- продовжував Грег. Він розповів їм усе що знав і бачив, що вони уже слухають його не остерігаючись його.

• Діана ніколи не віддасть йому скрині, вона знає яку шкоду він може заподіяти,- відповів Адам. Він знав свою сестру, вона смілива і радше  пожертвує собою ніж допоможе злу.
• Ти такий впевнений?  Чи будеш ти впевнений, коли ти і твої батьки будуть у Володимира? Думаєш, тоді вона не зробить усього, що він попросить щоб врятувати вас.

Адам задумався. Діана зможе пожертвувати собою, але ніколи не пожертвує іншими, тим паче власною сім’єю.

• То що нам робити? – запитав хлопець, він пильно подивився в очі вампіра і як не дивно не побачив там жодної злоби, ненависть чи небезпеки. Він побачив абсолютний спокій і це його трохи налякало.
• Ми повинні попередити їх щодо планів Володимира. Вони повинні знати, як вибратися звідти і що чекає їх тут.
• Тоді  що нам робити? – запитав Азраєль. – Я знаю багато про Лабіринт, але все що я знаю нам не допоможе.

Тоді вампір дістав щось із кишені. Це була маленька шкіряна сумочка для прикрас. Адамові на секунду стало смішно, навіщо такому вампірові, як Грег прикраси, але потім зрозумів, щоб то не було воно допоможе врятувати його сестру. Грег кинув мішечок Онорі. Вона стала його розгортати.

• Звідки це в тебе? – вона здивовано подивилася на вампіра, тримаючи у руці дуже красивий кулон.
• Це належало матері Ліяма, - відповів він.
• Отже, це правда,- похмуро промовила Онора. Вона перебирала у руках прикрасу, а Адам ніяк не міг зрозуміти її здивування, на вигляд це звичайна прикраса.
• Так. Софія його мати і цей кулон її. Тепер він належить Ліяму, але той не може його носити.