Останній маневр

Нічна темрява була густою, як чорнило, а звуки міста здавалися приглушеними в цьому покинутому районі. Безпечний будинок, де ховалася команда, наповнювався напругою, що відчувалася в повітрі. Нік сидів за старим дерев’яним столом, обкладений паперами, які ще кілька годин тому лежали в сейфі організації.

Він уважно вдивлявся в документи, шукаючи ключові деталі. Їхній паперовий запах змішувався з запахом пилу, що панував у кімнаті.

— Це останній файл, — сказав він, відклавши перо після нотаток.

Сара стояла поруч, її обличчя відображало тривогу.

— Що ти знайшов?

— Місце проведення фінальної угоди, — коротко відповів Нік, піднімаючи один із документів. — Вони готують операцію на ізольованій базі за містом. Якщо угода відбудеться, організація легалізує всі свої махінації.

Він поклав папір на карту, розгорнуту на столі.

— Тут, — Нік вказав на стару складську зону в промисловому порту. — Посилена охорона, ізольована територія. І саме там буде Феррелл.

— Ти впевнений? — запитала Сара.

— На сто відсотків.

Майкл, який сидів біля вікна й крутив у руках запальничку, клацнув нею й підпалив цигарку.

— Як ти хочеш туди проникнути? — запитав він, випускаючи дим.

— У тебе є ідеї? — відповів Нік, уважно спостерігаючи за ним.

Майкл знизав плечима:
— Якщо це база, яку вони використовували раніше, то обслуговуючий персонал завжди потрапляв через задній вхід. Ми можемо скористатися їхньою схемою постачання.

— Ти забагато знаєш, — різко зауважив Роберт, підводячись.

— Тому що я працював на них, — відповів Майкл, не приховуючи роздратування. — І якщо ти хочеш дістатися до Феррелла, ти маєш слухати мене.

— Чому ми маємо тобі довіряти? — продовжив Роберт.

— Досить, — втрутився Нік, перериваючи їхню суперечку. — Ми використаємо інформацію Майкла, але будемо обережними.

Розкриття минулого Роберта

Після короткої паузи Роберт зітхнув і, опустивши погляд, заговорив:

— Я знаю, що ви всі підозрюєте мене, і я не можу вас за це звинувачувати. Але послухайте.

Сара і Нік обернулися до нього, чекаючи пояснень.

— Феррелл використовував мене. Той мерзотник мав компромат на мою сім'ю, — сказав Роберт, стискаючи кулаки. — Він погрожував їм, якщо я не почну працювати на нього. Я намагався знайти спосіб вивести його з гри, але він був на крок попереду.

— І ти вирішив просто зникнути? — запитала Сара з іронією.

— Я зник, щоб зібрати інформацію, — відповів Роберт. — У мене були фрагменти, але цього було недостатньо. Зараз у нас є шанс закінчити це раз і назавжди.

Нік уважно слухав, не коментуючи.

Нік піднявся зі свого місця й поклав руки на стіл.

— Добре, ось як ми це зробимо.

Він пояснив план проникнення:

• Майкл і Сара отримають форму обслуговуючого персоналу, яка дозволить їм безпечно зайти через задній вхід із інструментами.
• Роберт і Нік представлять себе як інженери, яких викликали для ремонту охолоджувальної системи.

— Ми будемо діяти швидко, — сказав Нік. — Феррелл не повинен дізнатися, що ми там, поки не буде пізно.

— А якщо нас викриють? — запитала Сара.

— Тоді ми імпровізуємо, — відповів Нік, усміхнувшись куточком губ.

У ніч перед операцією Нік сидів у своїй кімнаті, переглядаючи зібрані нотатки. Його думки були напруженими, але зосередженими.

Він помітив дещо дивне у фінальних документах: одна з дат змінена на кілька днів раніше, ніж згадувалося раніше.

— Це неможливо, — пробурмотів він, повертаючи папір.

— Щось не так? — запитала Сара, яка раптом з’явилася в дверях.

— Ці документи. Хтось змінив їх перед тим, як ми знайшли їх, — сказав Нік.

— Ти думаєш, у нас є зрадник? — запитала вона, її голос був тихим.

Нік підняв погляд, його очі блищали в світлі лампи.

— Я впевнений у цьому, — сказав він. — Але завтра ми дізнаємося правду.